Держсанепідслужба, UCDC, public health... Куди ж ми підемо?

Ще в лютому 2013 року я висловлював свою думку щодо доцільності створення центру по контролю за інфекційними захворюваннями, який повинен стати аналогом ECDC.
Коротенько перекажу:
ECDC (European Centre for Disease Prevention and Control) - Європейський центр профілактики та контролю хвороб був створений у 2005 році відповідно до вимог Регламенту (EC) № 851/2004 Європейського Парламенту та Ради від 21 квітня 2004.
Це агентство Європейського Союзу, яке було створено для:
  • визначення, оцінки та повідомлення про наявні й нові загрози для здоров’я людини, які зумовлюють інфекційні хвороби;
  • допомоги у посиленні захисту Європи від інфекційних хвороб, таких як грип, атипова пневмонія та ВІЛ/СНІД;
  • посилення та розвитку систем нагляду за захворюваннями та систем раннього попередження по всьому континенту.
Для досягнення цієї місії, ECDC працює в партнерстві з національними органами охорони здоров'я по всій Європі, а саме координує європейські мережі організацій, що діють у сферах, які перебувають у межах місії Центру, в тому числі мережі, організовані у межах заходів Європейської Комісії у сфері охорони здоров’я.
При цьому кожна країна – член Євросоюзу сама особисто визначає компетентний національний орган, який працює в партнерстві з центром (більш повну інформацію про компетентний орган в країні можна отримати перейшов за посиланням http://ecdc.europa.eu/en/aboutus/Competent%20bodies/Pages/Competent_bodies.aspx ).
Спілкуючись з експертами по всій Європі, фахівці ECDC акумулюють та узагальнюють медичні знання науковців в Європі для розробки авторитетних наукових думок про ризики, пов'язані з поточними і виникаючими спалахами інфекційними хворобами.
Водночас ECDC немає власних лабораторій, а використовує лабораторії, які наявні і ефективно працюють у країнах-членах Європейського Союзу.
ECDC є членом Європейського союзу (ЄС), так званий «член сім'ї», і отримує фінансування з бюджету ЄС. ECDC тісно співпрацює з Європейською комісією, але він також консультує і надає звіти до Європейського парламенту та Ради міністрів.
На сьогодні, ECDC відкритий для участі країн, які уклали угоди з ЄС, на підставі яких вони ухвалили та застосовують законодавство ЄС у сфері профілактики та контролю над захворюваннями. Відповідні положення таких угод чітко визначають природу, ступінь і спосіб, у які ці країни братимуть участь у роботі ECDC, в тому числі положення про участь у мережах організацій, якими керує ECDC, включення до переліку компетентних організацій, яким можуть бути делеговані окремі завдання ECDC, фінансові внески та персонал.
У проекті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС передбачено, що сторони розвиватимуть своє співробітництво в галузі громадського здоров’я з метою підвищення рівня безпеки громадського здоров’я та захисту здоров’я людини, як передумови сталого розвитку та економічного зростання.
Зазначене співробітництво, буде охоплювати й таку сферу, як попередження і контроль над інфекційними хворобами, такими як ВІЛ/СНІД та туберкульоз, підвищення готовності до ризику спалахів високо патогенних хвороб та імплементація Міжнародних медико-санітарних правил.
З цією метою, після підписання Угоди Україна та ЄС будуть обмінюватися інформацією та найкращими практиками, і здійснювати інші спільні заходи, в тому числі шляхом використання підходу «охорона здоров’я у всіх політиках» та поступової інтеграції України в європейські мережі охорони здоров’я.
Ось тут і виникає питання: А чи потрібно в Україні на даному етапі переговорів з Європейським Союзом створювати центр профілактики інфекційних та неінфекційних захворювань?
Адже, на сьогодні в Україні утворено Державну санітарно-епідеміологічну службу України, яка має розгалужену мережу територіальних органів та лабораторних центрів, Національна академія медичних наук України має профільні інститути епідеміологічного та гігієнічного спрямування, Міністерство охорони здоров’я України у своєму підпорядкуванні має 7 наукових інститутів.
З огляду на викладене, вважаю передчасним створення центру профілактики інфекційних та неінфекційних захворювань на кінцеву етапі переговорів Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

У той же час, на сьогодні, багато радників знову ж таки доносять до народного Міністра охорони здоров'я позицію щодо доцільності функціонування в нашій країні такого центру. 
Моя ж позиція, залишається такою як і була в лютому 2013 року.
Тільки доповнюю, що потрібно продовження реформування Держсанепідслужби з покладанням на неї функції "служби громадського здоров'я".
Як аналог пропоную використати санітарну інспекцію Польщі, країни яка з 01.05.2004 член ЄС. Країни, яка адаптувала власне законодавство до законодавства ЄС, в тому числі і стосовно громадського здоров'я!.
На Ваш розгляд маленька презентація і пропозиції з даного питання:  

Держсанепідслужба, UCDC, public health... Куди ж ми підемо? Держсанепідслужба, UCDC, public health... Куди ж ми підемо? Reviewed by Віктор Ляшко on 22:18:00 Rating: 5

Немає коментарів:

На платформі Blogger.