Про дозволи на роботу із мікроорганізмами І-IV груп патогенності. Передбачені чи ні?

Оскільки я був автором однієї статті http://dsesu.gromrada.com/dumka-profesionaliv/item/524-is-it-legitimate-regime-committee-today?.html, яку писав уже більше року назад, вважаю, що повинен розповісти про певні кардинальні зміни, які відбулися в цьому напрямку.
І так, розпочну з того, що в Голосі України (офіційне видання) від 25.04.2014 № 81 було опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» від 9 квітня 2014 року № 1193-VII, який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, окрім певних положень, які набирали/набирають чинність пізніше.
Так от, цей Закон вносить наступні зміни до статті 25 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»:

Деякі положення статті 25 до внесення змін (тобто що було)
Виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізація отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, здійснюються за умови дотримання санітарних норм і наявності дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби, а також з дозволу інших визначених законом органів виконавчої влади у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Деякі положення статті 25 після внесення змін (тобто що стало)
Виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізація отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, здійснюються за умови дотримання санітарних норм.

Отже законодавчі підстави для видачі Державною санітарно-епідеміологічною службою України на роботу із мікроорганізмами І-IV груп патогенності та рекомбінатними молекулами ДНК на сьогодні відсутні!!!

Дехто може аргументувати, що зазначений вище дозвіл передбачено Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», тому спробую розкласти все по поличках.

Дійсно, у пункті 53 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності зазначено:

Назва документа дозвільного характеру
Законодавчий акт України
53
Дозвіл на проведення будь-яких діагностичних, експериментальних, випробувальних, вимірювальних робіт на підприємствах, в установах, організаціях, діяльність яких пов'язана з використанням біологічних агентів, хімічної сировини, продукції та речовин з джерелами іонізуючого та неіонізуючого випромінювання і радіоактивних речовин
Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»
Але даний дозвіл на використання біологічних агентів зазначено в даному Переліку зазначений з посиланням на законодавчий акт України - Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», у якому такого дозволу вже не існує!
Давайте звернемося ще до одного Закону - Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», стаття 4 якого передбачає, що виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види.
Простими словами, якщо дозвіл Держсанепідслужби не зазначено в деяких законах України, зокрема «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та «Про захист населення від інфекційних хвороб», його видача не може бути передбачена ні постановою КМУ, ні наказами МОЗ України, ні тим більше відомчими документами Держсанепідслужби.

Так чому в пункті 53 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності цей дозвіл є, можете запитати Ви?
А ось чому! Тому що той хто повинен відслідковувати законодавчі зміни та вносити зміни до власних нормативно-правових актів перестав це робити.

Повернемось до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру»  від 9 квітня 2014 року № 1193-VII з якого ми й розпочали нашу розмову.
Прикінцеві положення якого зазначають
3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 25.07.2014!!!):
підготувати та подати до Верховної Ради України проекти законів:
про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з прийняттям цього Закону, у тому числі щодо запровадження адміністративної відповідальності за неподання декларації про відходи або порушення порядку подання такої декларації, надання державним адміністраторам повноважень щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення у разі порушення місцевими або регіональними дозвільними органами строків видачі документа дозвільного характеру чи повідомлення про відмову у видачі документа дозвільного характеру, а також за видачу дозвільним органом документа дозвільного характеру без одержання погоджень, висновків та інших документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру;
про внесення змін до деяких законів України з метою їх приведення у відповідність із цим Законом;
забезпечити видання нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення нормативно-правових актів органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.
І так, що ж повинно було зробити Міністерство охорони здоров’я та Держсанепідслужба України (чомусь я впевнений, що саме вони отримали таке доручення)? Ось коротенький перелік:
1. Підготувати проект Закону України «Про внесення змін до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», в якому передбачити виключення з пункту 53 дозволу на роботу з біологічними агентами.
2. Внести зміни до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1999 р. № 1109 вилучивши пункт 7.7 (а я б її зовсім визнав не чинною).
3. Скасувати Постанову Головного державного санітарного лікаря України від 27.12.2000 №64 «Порядок видачі дозволів на роботу з мікроорганізмами І-ІУ груп патогенності та рекомбінантними молекулами ДНК».
4. Внести зміни (чи видати в новій редакції затвердивши в МОЗ) до ДСП 9.9.5.-080-02 «Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю».

Чому я це пишу? Тому що я за збереження системи державної санітарно-епідеміологічної служби, але без збереження за нею контрольних і дозвільних процедур.

Дозволю собі процитувати головного редактора журналу PRO Менеджмент в охороні здоров’я:
«Ми часто кажемо, що джерелом наших проблем є система. Але ми рідко замислюємось, що ми самі є її частиною.
Час змінювати систему. І нам легше буде її змінювати, якщо ми зрозуміємо, що частиною системи є ми самі: наша пасивність і наш бездонний поріг толерантності до тих явищ, які треба змінити. Знову повторю свій заклик річної давнини: медична спільнота повинна пересісти за кермо змін в своїй галузі. Інакше і далі буде їхати на задньому сидінні, але тоді вона не повинна жалітися, що її кудись не туди везуть».

Чітко і лаконічно …


І чомусь після запитання адресованого до працівників бактеріологічних лабораторій: чи відповідає ваша лабораторія усім санітарним вимогам (піднятих рук немає), а чи відсутній у когось дозвіл СЕС на роботу з патогеннами (аналогічна ситуація з піднятими руками), згадався вислів реформаторів з Грузії. «Якщо в темній кімнаті виключити світло, що зміниться?»
Про дозволи на роботу із мікроорганізмами І-IV груп патогенності. Передбачені чи ні? Про дозволи на роботу із мікроорганізмами І-IV груп патогенності. Передбачені чи ні? Reviewed by Віктор Ляшко on 21:24:00 Rating: 5

Немає коментарів:

На платформі Blogger.