Рішення ЄС про створення мережі епіднагляду

РІШЕННЯ № 2119/98/ЄC ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ 

від 24 вересня 1998 року про створення мережі епідеміологічного нагляду та контролю за поширенням інфекційних захворювань в Співтоваристві




ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства та, зокрема, його статтю 129,

Беручи до уваги пропозицію Комісії,

Беручи до уваги висновок Економічно-соціального комітету,

Беручи до уваги висновок Комітету регіонів,

Діючи згідно зі статтею 189b Договору, з урахуванням спільного тексту, схваленого Погоджувальним Комітетом 27 травня 1998 року,

(1) Оскільки попередження захворювань, особливо тих, що становлять істотну загрозу для здоров’я, є пріоритетною сферою діяльності Співтовариства та потребує застосування глобального підходу, узгодженого між державами-членами;

(2) Оскільки Європейський Парламент в своїй резолюції про політику в галузі охорони здоров’я після Маастрихту, запропонував Комісії створити транскордонну мережу для опрацювання робочих визначень захворювань, які підлягають реєстрації, для збору, коригування, аналізу та поширення даних держав-членів про такі захворювання, а також для співпраці з національними й міжнародними організаціями з цих питань;

(3) Оскільки в своїй рамковій резолюції від 2 червня 1994 року про заходи Співтовариства в галузі охорони здоров’я Рада визнала необхідність надання в теперішній час особливого пріоритету інфекційним захворюванням;

(4) Оскільки в своїх висновках від 13 грудня 1993 року Рада визнала необхідність створення на рівні Співтовариства мережі для нагляду й контролю за інфекційними захворюваннями, головним завданням якої має бути збір і узгодження інформації, наданої моніторинговими мережами держав-членів;

(5) Оскільки в тих же висновках Рада просила Комісію приділяти особливу увагу в своїх пропозиціях щодо заходів у галузі охорони здоров’я створенню в Співтоваристві епідеміологічної мережі, зважаючи на існування на рівні Співтовариства та держав-членів доповідей і механізмів, а також забезпеченню придатності даних для порівняння та сумісності;

(6) Оскільки в спільній резолюції від 13 листопада 1992 року про спостереження та нагляд за інфекційними захворюваннями Рада та міністри охорони здоров’я, які провели зустріч у рамках Ради, підкреслили бажаність вдосконалення в межах Співтовариства охоплення та дієвості існуючих у відносинах між державами-членами мереж з нагляду за інфекційними захворюваннями (включаючи мережі обробки даних), а також бажаність підтримки, започаткування або посилення співпраці між ними в галузі спостереження за спалахами інфекційних захворювань, у випадках, коли ці дії можуть підвищити ефективність існуючих заходів;

(7) Оскільки в тій же резолюції Рада та міністри охорони здоров’я, що провели засідання в рамках Ради, підкреслили важливість збирання даних від держав-членів про певну кількість рідкісних та тяжких захворювань, велика кількість зразків яких необхідна для епідеміологічного дослідження;

(8) Оскільки в тій же резолюції Рада та міністри охорони здоров’я, що провели засідання в рамках Ради, закликали Комісію дослідити бажаність надання пріоритетності окремим відповідним пропозиціям, пов’язаним з контролем та наглядом за інфекційними захворюваннями, зважаючи, окрім іншого, на їхню очікувану економічну ефективність;

(9) Оскільки, відповідно до принципу доповнюваності, будь-який новий захід, і вжитий в галузі, яка не відноситься повною мірою до виключної компетенції Співтовариства, зокрема, епідеміологічний нагляд та контроль за інфекційними захворюваннями, може вживатися Співтовариством тільки за умови, що масштаб або ефективність запропонованого заходу, його завдання може бути краще здійснено Співтовариством, ніж окремими державами-членами;

(10) Оскільки різноманітність рівнів і потреб епідеміологічного нагляду за інфекційними захворюваннями в державах-членах робить необхідним встановлення постійно діючої мережі на рівні Співтовариства;

(11) Оскільки заходи в галузі охорони здоров’я мають узгоджуватися з іншими заходами, що проводяться Співтовариством в сфері охорони здоров’я або впливають на здоров’я людини;

(12) Оскільки заходи, що вживаються відповідно до цього Рішення, застосовуються прямо, виключаючи необхідність узгодження із законами та адміністративними положеннями держави-члена;

(13) Оскільки Рішення Європейського Парламенту та Ради 647/96/ЄC від 29 березня 1996 року, яким затверджувалася програма заходів Співтовариства, спрямованих на попередження СНІДу та деяких інших інфекційних захворювань в рамках плану заходів в галузі охорони здоров’я (1996 – 2000 рр.) передбачає низку заходів Співтовариства щодо створення і розробки мереж для нагляду та контролю над певними інфекційними захворюваннями, раннього виявлення таких захворювань та сприянню навчанню в галузі епідеміології;

(14) Оскільки треба заохочувати співпрацю з компетентними міжнародними організаціями, а саме, із Всесвітньою організацією охорони здоров’я, особливо з питань класифікації захворювань, а також застосування відповідної мови й технології;

(15) Оскільки необхідно підтримувати співробітництво з державами-не-членами, особливо у випадках появи та повторної появи тяжких інфекційних захворювань;

(16) Оскільки нещодавня поява та поновлення тяжких інфекційних захворювань показали, що у випадку виникнення надзвичайної ситуації вся необхідна інформація та дані, зібрані відповідно до погоджених методів, мають негайно передаватися до Комісії ;

(17) Оскільки з метою забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях, держави-члени мають негайно обмінюватися відповідними даними та інформацією за допомогою мережі Співтовариства; оскільки пріоритет має повсякчасно надаватися захисту громадського здоров’я;

(18) Оскільки Директива Ради 92/117/ЄEC від 17 грудня 1992 року стосовно заходів захисту від визначених зоонозів та визначених зоонозних агентів у тварин та в продуктах тваринного походження з метою попередження спалаху харчових інфекцій та інтоксикації застосовується так само і до інформації про ураження людей зоонозами; оскільки ця Директива встановлює систему збирання та передачі інформації стосовно визначених зоонозів та зоонозних агентів;

(19) Оскільки створення мережі для епідеміологічного нагляду та контролю за інфекційними захворюваннями на рівні Співтовариства передбачає обов’язкове узгодження з правовими нормами стосовно захисту осіб з огляду на обробку персональних даних, а також застосування угод щодо заходів гарантії конфіденційності та безпеки таких даних; оскільки з цим пов’язано прийняття Європейським Парламентом та Радою Директиви 95/46/ЄC;

(20) Оскільки проекти Співтовариства в галузі комп’ютеризованого обміну даними між управліннями (IDA)([12]), а також проекти “Великої сімки” мають узгоджуватися з впровадженням заходів Співтовариства, пов’язаних з епідеміологічним наглядом та контролем за інфекційними захворюваннями;

(21) Оскільки необхідно розглянути зусилля, спрямовані на заохочення міжнародного співробітництва в цій галузі, і особливо, як частину спільних дій із Сполученими Штатами;

(22) Оскільки важливо, щоб в надзвичайній ситуації компетентні національні структури та (або) органи влади могли посилити свою співпрацю, особливо у визначенні біологічних зразків;

(23) Оскільки будь-які методики Співтовариства, які можуть створюватися з метою швидкого обміну інформацією, не порушують прав та обов’язків держав-членів відповідно до двосторонніх, багатосторонніх договорів та конвенцій;

(24) Оскільки необхідно розробити процедуру для сприяння співпраці держав-членів стосовно заходів контролю за поширенням інфекційних захворювань; оскільки затвердження та втілення цих заходів є виключною компетенцією держав-членів;

(25) Оскільки важливою є імплементація мережі Співтовариства Комісією у тісній співпраці з державами-членами; оскільки необхідним є встановлення процедури, яка забезпечить повну участь держав-членів в цій імплементації;

(26) Оскільки витрати у зв’язку з діяльністю мережі на рівні Співтовариства фінансуються з джерел Співтовариства та (або) відповідних програм Співтовариства;

(27) Оскільки витрати у зв’язку з діяльністю мережі на національному рівні фінансуються самостійно державами-членами, якщо положеннями Співтовариства не передбачено інше;

(28) Оскільки порядок взаємодії між Європейським Парламентом, Радою та Комісією з питань впровадження заходів стосовно діяльності, затвердженої відповідно до процедури, що закріплена в Статті 189b Договору, був вироблений 20 грудня 1994 року,

УХВАЛИЛИ ТАКЕ РІШЕННЯ:


Стаття 1

Ціллю цього Рішення є створення на рівні Співтовариства мережі для сприяння співпраці та взаємодії між державами-членами за допомогою Комісії, з огляду на покращення попередження та контролю в Співтоваристві за категоріями інфекційних захворювань, визначених в Додатку. Ця мережа застосовується для:

- епідеміологічного нагляду за цими захворюваннями, та

- системи завчасного попередження та реагування для запобігання та контролю за цими захворюваннями.

Стосовно епідеміологічного нагляду, мережа засновується шляхом встановлення постійного зв’язку (за допомогою всіх необхідних технічних засобів) між Комісією і тими структурами та (або) органами влади, які на рівні кожної держави-члена та під відповідальність такої держави-члена є уповноваженими й відповідальними за збирання інформації, пов’язаної з епідеміологічним наглядом за інфекційними захворюваннями, а також шляхом впровадження механізмів поширення відповідних спостережних даних на рівні Співтовариства.

Стосовно системи завчасного попередження та реагування, ця мережа створюється шляхом встановлення постійного зв’язку за допомогою відповідних засобів між Комісією та компетентними органами питань охорони здоров’я кожної держави-члена, відповідальними за визначення заходів, що можуть бути необхідними для захисту здоров’я людей.

Комісія забезпечує координацію мережі у співпраці з державами-членами.

Стаття 2

Для цілей цього Рішення вказані нижче терміни мають таке значення:

1. “епідеміологічний нагляд” означає постійне систематичне збирання, аналіз, тлумачення та поширення даних про охорону здоров’я, включаючи епідеміологічні розробки стосовно категорій інфекційних захворювань, визначених в Додатку, зокрема, випадків поширення таких захворювань в просторі й часі та аналіз факторів ризику, що спричиняють ці захворювання, з метою вживання необхідних заходів для попередження та реагування;

2. “попередження інфекційних захворювань та контроль за ними” означає ряд заходів, включаючи епідеміологічні дослідження, які проводяться уповноваженими органами охорони здоров’я в державах-членах з метою попередження та припинення розповсюдження інфекційних захворювань;

3. “мережа Співтовариства” означає мережу епідеміологічного нагляду та контролю за інфекційними захворюваннями, а саме систему, за допомогою якої здійснюється обмін необхідною інформацією для вживання заходів, зазначених в підпунктах 1 та 2.

Стаття 3

З метою ефективної роботи мережі Співтовариства в сфері епідеміологічного нагляду та досягнення уніфікованості інформації в межах цього проекту, наступне має визначатися в порядку, встановленому статтею 7:

(a) інфекційні захворювання, які прогресивно включаються до сфери дії мережі Співтовариства;

(b) критерії відбору цих захворювань з урахуванням категорій, визначених в Додатку, та наявних спільних мереж для нагляду за захворюваннями, на яких вони можуть ґрунтуватись;

(c) визначення випадків, а особливо їх клінічних та мікробіологічних характеристик;

(d) походження та вид даних та інформації, яка має збиратися й передаватися установами та (або) державними органами, визначеними в другій частині статті 1 в галузі епідеміологічного нагляду, а також порядок створення можливості для співставлення та порівняння такої інформації;

(e) методи епідеміологічного та мікробіологічного нагляду;

(f) вказівки стосовно необхідних заходів захисту, особливо за межами кордонів держав-членів у надзвичайних ситуаціях;

(g) офіційні нормативи стосовно інформування та посібників для відповідної поведінки населення;

(h) належні технічні засоби та механізми, за допомогою яких інформація буде поширюватися та аналізуватися на рівні Співтовариства.

Стаття 4

Кожна установа та (або) орган державної влади, зазначений в частині 2 або 3, та відповідає змісту статті 1, передає до мережі Співтовариства:

(a) інформацію, що стосується появи чи поновлення випадків інфекційних захворювань, зазначених у частині (а) статті 3, в межах держави-члена, до якої належить установа та (або) державний орган, разом з інформацією про вжиті заходи контролю;

(b) будь-яку суттєву інформацію, що стосується розвитку епідемічної ситуації, яку вони зобов’язані збирати;

(c) інформацію про незвичні епідемічні феномени та нові інфекційні захворювання невідомого походження;

(d) будь-яку суттєву інформацію, якою вони володіють:

- про випадки інфекційних захворювань, зазначених в Додатку,

- про нові інфекційні захворювання невідомого походження в державах не-членах;

(e) інформацію, що стосується існуючих та запропонованих механізмів та процедур контролю і попередження інфекційних захворювань, особливо в надзвичайних ситуаціях;

(f) будь-які суттєві міркування, які можуть допомогти державам-членам узгодити їх зусилля в попередженні та контролі за інфекційними захворюваннями, включаючи вжиті контрзаходи.

Стаття 5

Комісія забезпечує доступність інформації, зазначеної в статті 3, для всіх структур та державних органів, зазначених в статті 1. Кожна установа/держаний орган гарантує, що інформація, яку вони передають до мережі, відповідно до статті 4, одразу направляється іншим залученим структурам/державним органам та Комісії.

Стаття 6

1. Держави-члени на основі інформації, доступної в мережі Співтовариства, за участі Комісії консультуються одна з одною з метою координації своїх зусиль у попередженні та контролі за інфекційними захворюваннями.

2. У випадку якщо держава-члена має намір вжити заходи для контролю за інфекційними захворюваннями, вона попередньо інформує через мережу Співтовариства інші держави-члени та Комісію про природу та масштаби цих заходів. Така держава-член також консультується за допомогою мережі Співтовариства з іншими державами-членами та Комісією щодо природи та масштабів заходів, які вона планує вжити, якщо тільки необхідність захисту здоров’я громадян не буде такою нагальною, що здійснити консультацію неможливо.

3. У випадку необхідності застосування державою-членом за надзвичайних обставин контрольних заходів у відповідь на появу чи поновлення інфекційних захворювань, вона у найкоротші строки інформує через мережу Співтовариства інші держави-члени та Комісію.

У чітко визначених випадках необхідні заходи попередження та захисту, встановлені спільним договором між державами-членами за сприяння Комісії, можуть прийматися державою-членом на власний розсуд.

4. Держави-члени на основі консультацій та надання інформації узгоджують між собою зв'язок з Комісією з огляду на вжиті ними заходи або наміри вжити заходи на національному рівні.

5. Процедури, що стосуються інформування та проведення консультацій, зазначені в частинах 1, 2 і 3, та процедури узгодження, зазначені в частинах 1 і 4, встановлюються відповідно до процедури, передбаченої в статті 7.

Стаття 7

1. Для цілей виконання цього Рішення Комісії допомагає Комітет.

2. Мають застосовуватися статті 5 і 7 Рішення 1999/468/ЄС із дотриманням положень його статті 8.

Термін, зазначений у частині 6 статті 5 Рішення 1999/468/ЄС встановлюється у три місяці.

3. Комітет ухвалює свій внутрішній регламент.

Стаття 8

Додаток може бути змінений чи доповнений в порядку процедури, передбаченої в статті 7.

Стаття 9

Кожна держава-член протягом 6 місяців з дня набрання чинності цим Рішенням призначає установи та (або) державні органи, зазначені в частинах 2 і 3 статті 1, про що повідомляє Комісію та інші держави-члени. Установи та (або) державні органи, призначені в такий спосіб, публічно описуються державами-членами як основна складова мережі Співтовариства, створеної відповідно до цього Рішення.

Стаття 10

Для цілей цього Рішення уповноважені державні органи держав-членів та Комісія заохочують співпрацю з державами не-членами та міжнародними організаціями в галузі охорони здоров’я, зокрема, Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

Стаття 11

Це Рішення застосовується без шкоди положенням Директив 92/117/ЄEC та 95/46/ЄC.

Стаття 12

1. Це Рішення не охоплює право держав-членів зберігати чи впроваджувати нові заходи, методи та процедури в межах національної системи епідеміологічного нагляду та контролю за інфекційними захворюваннями.

2. Це рішення не охоплює права й обов’язки держав-членів, що виникають з існуючих чи майбутніх двосторонніх або багатосторонніх договорів чи конвенцій, що належать до сфери застосування цього Рішення.

Стаття 13

Комісія за допомогою держав-членів гарантує відповідність та узгодженість цього Рішення з дотичними програмами й ініціативами Співтовариства, включаючи ті, що пов’язані із заходами в сфері охорони здоров’я, а також, зокрема, з рамковою програмою статистичної інформації, проектами комп’ютеризованого обміну даними між управліннями та рамковою програмою досліджень і технологічного розвитку, особливо стосовно дистанційного застосування останнього.

Стаття 14

1. Комісія подає Європейському Парламенту та Раді періодичні звіти з оцінкою діяльності мережі Співтовариства.

2. Перший звіт, який подається протягом трьох років після набрання чинності цим Рішенням, зокрема, визначає ті складові мережі Співтовариства, які потребують вдосконалення або переробки. Він також включає будь-які пропозиції, якими, на думку Комісії, необхідно внести зміни або переробити це Рішення. .

3. Після цього Комісія проводить оцінку мережі Співтовариства кожні п’ять років, звертаючи особливу увагу на її структурні можливості та ефективне використання ресурсів, і подає звіт Європейському Парламенту та Раді.

Стаття 15

Це Рішення набирає чинності 3 січня 1999 року.

Стаття 16

Це Рішення адресовано державам-членам.

ДОДАТОК
ПЕРЕЛІК – ПОКАЖЧИК КАТЕГОРІЙ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ



- Захворювання, що попереджаються шляхом щеплення

- Захворювання, що передаються статевим шляхом

- Вірусний гепатит

- Захворювання харчового походження

- Захворювання, що передаються з водою та походять з навколишнього середовища

- Нозокоміальні інфекції

- Інші захворювання, що передаються нетрадиційними агентами (включаючи захворювання Кройцфельда-Якоба)

- Інфекційні захворювання, які можуть призвести до надзвичайного стану міжнародного значення, визначені відповідно до Додатку 2 Міжнародного регламенту з охорони здоров’я

- Трансмісійні захворювання

- Зоонозні захворювання

- Інші інфекційні захворювання, що мають ризик для здоров’я суспільства, включаючи захворювання, спричинені навмисне.

Рішення ЄС про створення мережі епіднагляду Рішення ЄС про створення мережі епіднагляду Reviewed by Віктор Ляшко on 12:47:00 Rating: 5

Немає коментарів:

На платформі Blogger.