Держсанепідекспертиза поза законом?

"Не вийшло тому, що протоколом зустрічі вирішили "переламати" Закон." Такий коментар отримав на свій допис Висновки СЕС: бути чи не бути? Коментар, який змусив ще раз переглянути існуючу законодавчу базу та в чергове переконатись: легітимність проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи на сьогодні є досить сумнівною.


З чого все почалось. Кабінет Міністрів України розпорядженням від 22.07.2016 №564-р уповноважив Голову Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів затверджувати та підписувати документи, які раніше підписував головний державний санітарний лікар України. 

Одна із причин доцільності прийняття такого рішення – унеможливити зупинення проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, результати якої до цього часу використовуються при розмитненні товарів, реєстрації пестицидів і агрохімікатів, дезінфікуючих засобів тощо. 

Чи потрібно наразі ініціювати внесення змін до існуючого порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, змінювати форму бланку, процедуру подачі заяви на проведення експертизи, змінювати утримувача реєстру тощо?

Адже, на мій погляд, саме поняття державна санітарно-епідеміологічна експертиза вже поза законом. 

Обгрунтовую. 

По-перше: 

У 2005 році було прийнято Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”. Частиною 2 статті 11 зазначеного Закону передбачено, що Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону

Отже, у разі, якщо Порядок видачі висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи суперечить вимогам Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, він не повинен діяти в Україні з 5 жовтня 2005 року (дата публікації Закону). 

Підтвердження того, що висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи відноситься до документів дозвільного характеру є пункти 6-9 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, визначених у додатку до Закону України від 19.05.2011 №3392-VI “Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності”. 

А зараз давайте переглянемо таблицю суперечностей порядку видачі висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи з вимогами Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”

Вимога Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”
Відповідність в існуючому порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи


Виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються:
Законом, який регулює відносини, пов’язані з одержанням висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи є Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя анселення”
1
необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види
Норма відсутня
У Законі України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” відсутня пряма норма, яка зобов’язує суб’єкта господарювання отримувати висновок держсанепідекспертизи
2
дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного
характеру
Норма наявна
Стаття 12 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”:
Державна санітарно-епідеміологічна експертиза проводиться органами державної санітарно-епідеміологічної служби, а в особливо складних випадках - комісіями, що утворюються головним державним санітарним лікарем.
3
платність або безоплатність  видачі  (переоформлення,  видачі
дубліката, анулювання) документа дозвільного характеру
Норма виконана частково
Стаття 35 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”:
Кошти до спеціального фонду державного бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, відраховує за виконання робіт і надання послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, що не відносяться до медичної допомоги населенню:
підготовка та видача дозволів, висновків, гігієнічних сертифікатів, передбачених статтями 12, 16, 17, 23 цього Закону;
Примітка: стаття 12 регулює порядок проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи
4
строк видачі або надання письмового повідомлення про відмову у видачі документа дозвільного характеру
Норма відсутня

5
вичерпний перелік підстав для   відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання документа дозвільного характеру
Норма відсутня

6
перелік документів дозвільного    характеру у сфері господарської  діяльності
Норма наявна
пункт 6-9 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, визначених у додатку до Закону України від 19.05.2011 № 3392-VI “Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності”
7
перелік та вимоги до документів, які суб’єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру
Норма відсутня

8
Порядок видачі документів  дозвільного  характеру  або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами   виконавчої влади, їх  територіальними органами  встановлюється  Кабінетом  Міністрів України
Норма не виконана
Стаття 12 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”:
Порядок проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи регулюється законодавством України.

Постанова Кабінету Міністрів України, якої затверджено Порядок проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи не затверджена.

На даний момент використовується Порядок проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затверджений наказом МОЗ України від 09.10.2000 №247
9
Строк видачі документів  дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом
Норма порушена підзаконним актом
Порядком проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженим наказом МОЗ України від 09.10.2000 №247, визначено, що термін виконання державної санітарно-епідеміологічної експертизи становить 30 діб з дати  надходження передбачених цим Порядком    документів до виконавців експертизи.
10
Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом.
Норма порушена підзаконним актом
Порядком проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженим наказом МОЗ України від 09.10.2000 №247, визначено, що для продукції імпортного виробництва, на яку  відсутні нормативні документи, висновок видається на п'ять років.
11
Порядок  формування, ведення та  користування Реєстром  визначається уповноваженим  органом, який є його розпорядником, за погодженням з  центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики економічного і
соціального розвитку.
Норма виконана частково
У Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженим наказом МОЗ України від 09.10.2000 №247, є окремий розділ, який регулює порядок ведення реєстру висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
Водночас, цей порядок не узгоджений з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та не узгоджується з Тимчасовим порядком формування, ведення та користування реєстром документів дозвільного характеру, який затверджений наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 18.04.2006 №39.

і зробимо висновки...

По-друге:

Законом України “Про загальну безпечність нехарчової продукції” визначено, продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством. У разі відсутності вимог щодо забезпечення безпечності продукції, відповідна продукція вважається безпечною, якщо орган державного ринкового нагляду не доведе, що така продукція є небезпечною. 

Перелік органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №573, свідчить про наявність подвійного контролю у цій сфері. Зокрема, відповідно до наведеного Закону і постанови КМУ, наприклад, засоби індивідуального захисту небезпечними може визнати лише визначений орган державного ринкового нагляду – Держпраці.

Водночас, засоби індивідуального захисту проходять і державну санітарно-епідеміологічну експертизу, за результатами якої цю продукцію також можуть визначити небезпечною, хоча орган який проводить експертизу не є органом державного ринкового нагляду. 


При цьому доречно зазначити, що в Україні в минулому році вже відмовились від проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи харчових продуктів, а нехарчову продукцію продовжують регулювати незважаючи на суперечність, як мінімум двом законам України.

Залишилось у мене одне запитання: то хто там ламає Закон?


Держсанепідекспертиза поза законом? Держсанепідекспертиза поза законом? Reviewed by Віктор Ляшко on 20:26:00 Rating: 5

Немає коментарів:

На платформі Blogger.