Промоція здоров’я: чи має лікар бути вчителем?

Чи має лікар бути вчителем? Цікаве запитання для дискусії в День вчителя.
Бути здоровим — не просто бажання, а ціла наука. Хто і як донесе її до пацієнта? І чи вистачить часу та сил у лікаря, щоб опікуватися і хворими, і здоровими?



На цю тему в медичній газеті "Ваше здоров'я" вийшла окрема стаття "Промоція здоров’я: чи має лікар бути вчителем?" в якій зазначено й мою позицію:

"Україна сьогодні переживає чергову комунікаційну кризу у сфері профілактичної медицини. І я вважаю, що саме Центр громадського здоров’я в майбутньому стане ключем до її подолання. Здавалося б, у ХХІ столітті без проблем можна знай­ти відповіді на будь-які питання. Утім, наявна система освіти не надає достатніх навичок для пошуку, розуміння, оцінки та використання інформації, яка допомагає зберегти і зміцнити здоров’я. Тому той, хто вибирає для себе і своєї родини здоровий спосіб життя, змушений самостійно прокладати шлях до мети через складні лабіринти життєвих реалій та системи медико-санітарної допомоги. Сучасному суспільству нав’язують актив­ну рек­ламу нездорового способу життя. Пересічним громадянам (і навіть лікарям) дедалі складніше орієнтуватися в «реформованій» вітчизняній системі медико-санітарної допомоги. Ці труднощі призводять до вибору менш здорових варіантів способу життя, ризикованіших форм поведінки, меншої самостійності пацієнтів і, як наслідок, — до збільшення кількості випадків госпіталізації в країні. А це своєю чергою суттєво виснажує ресурси системи охорони здоров’я й поглиблює кризу галузі.

У нещодавно опублікованому проекті Концепції розвитку системи громадського здоров’я в Україні причинами критичної ситуації в охороні здоров’я визнано низку чинників, зокрема соціально-економічну кризу в державі, несприятливу екологічну ситуацію, високий рівень поширеності тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотиків, недостатні фізичні навантаження та нездорове харчування населення. Кардинально змінити ситуацію, на думку авторів Концепції, допоможе комплексна реформа системи громадського здоров’я, яка має на меті в тому числі й посилення інформаційної та комунікаційної політики. Саме тому в проекті Концепції передбачено розширення можливостей для доступу до інформації, що допоможе зменшити ризики, запобігти хворобам та зміцнити здоров’я. Визначальним елементом комунікації має стати створення, підтримка і відновлення атмосфери довіри до лікаря. На жаль, її втрата відбувається катастрофічними темпами. До того ж, потрібно поширювати інформацію про здоров’я сучасними каналами в доступній, зрозумілій і придатній до використання формі. Адже в епоху соціальних мереж навряд чи можна вважати ефективним каналом комунікації роздруківку на аркуші альбомного формату, прикріплену скотчем на дверях закладу.

Сьогодні вкрай потрібні медичні інформаційні системи, завдяки яким всі наші партнери (а також населення) отримають доступ до великих масивів інформації, яка з’явиться в Центрі громадського здоров’я. Звідти найважливіша інфор­мація негайно має передаватися в «точки призначення», наприк­лад, дані про хвороби, що мають міжнародне значення, — на митниці та кордони, про моделі ефективного консультування з профілактики тих чи інших захворювань та епідситуацію — сімейним лікарям, про антибіотикорезистентність — хірургам тощо.

Медичні інформаційні системи мають стимулювати споживачів інформації не до її пасивного сприйняття, а до активної участі в процесі охорони здоров’я (власного й інших членів суспільства). В Україні, за прикладом Німеччини, планується створити окремий структурний підрозділ Центру громадського здоров’я, який опікуватиметься питаннями комунікації та промоції здоров’я. Це не прес-служба керівника Центру, а саме підрозділ, що організовуватиме загальнонаціональні інформаційно-просвітницькі кампанії щодо шляхів запобігання захворюванням і переваг здорового способу життя. Його діяльність буде спрямована на протидію активній рекламі небезпечної продукції та нездорових звичок.

Також обговорюється питання створення в Центрі громадського здоров’я тренінгового центру, де фахівців навчатимуть комунікації з питань здоров’я. До нього запрошуватимуть не лише медиків, а й предс­тавників інших галузей — журналістів, які пишуть на теми здоров’я, освітян, організаторів видовищних заходів, тих, хто проводить інформаційно-роз’яснювальну діяльність у засобах масової інформації, здійснює комунікацію на рівні організацій, займається тематикою ризиків у періоди криз, соціальною комунікацією та соціальним маркетингом. Але всі ці плани можна реалізувати лише тоді, коли політики об’єднаються в міцну коаліцію з питань, що стосуються здоров’я."


Промоція здоров’я: чи має лікар бути вчителем? Промоція здоров’я: чи має лікар бути вчителем? Reviewed by Віктор Ляшко on 07:00:00 Rating: 5

Немає коментарів:

На платформі Blogger.