5134 & 5134-1

Порівняння ключових положень законопроектів, що стосуються оптимізації центральних органів виконавчої влади у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Тільки завершив свій порівняльний аналіз законопроектів, які покликані врегулювати ситуацію, що виникла в зв'язку з ліквідацією Держсанепдіслужби, як Головне науково-експертне управління озвучило свою позицію на один із них. Як на мене їх позиція дуже цікава, особливо в частині критики статтей законопроекту, які були на 100% перенесені з діючого наразі Закону.  Кожен абзац того висновку буду детально розжовувати тут пізніше.

Сьогодні буду порівнювати ключові, як на мене, положення законопроектів внесених народними депутатами України Олексієм Кириченком (законопроект 5134) та Олегом Мусієм (законопроект 5134-1).

Центральні органи виконавчої влади:

Законопроект 5134 (Кириченко О.М.)

Законопроект не передбачає створення нових центральних органів виконавчої влади, а врегульовує перерозподіл функцій і повноважень, які раніше виконувала Державна санітарно-епідеміологічна служба України та Державна служба України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань. 

Законопроект 5134-1 (Мусій О.С.)

Законопроект передбачає створення нового центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного законодавства та наділення його функціями та повноваженнями, які раніше були притаманні Державній санітарно-епідеміологічній службі України.

Додатково утворюється Національна комісія України з медико-санітарної регламентації, яка за своїми функціями дублює функції центральних органів виконавчої влади та Національної академії медичних наук. При цьому зазначена комісії не є формальним об’єднанням профільних фахівців, а визначена як неприбуткова небюджетна  організація, яка здійснює свою діяльність на госпрозрахункових засадах відповідно до статуту (положення).


Системність:


Законопроект 5134 (Кириченко О.М.)

Законопроект передбачає усунення положень, які дублюються іншими законодавчими актами, зокрема щодо положення про санітарну охорону території (Закон України “Про захист населення від інфекційних хвороб”), щодо питань імунопрофілактики (Закон України “Про захист населення від інфекційних хвороб”), тощо.


У разі, якщо певні норми зазначаються в законопроекті, то в обов’язковому порядку робиться посилання на базовий закон, наприклад Закон України “Про атмосферне повітря”, тощо.

Законопроект 5134-1 (Мусій О.С.)


Законопроект передбачає велику кількість дублювання положень, які наявні в інших законодавчих актах.

Приклад №1:

Стаття 50 законопроекту “Санітарна охорона території України від занесення інфекційних хвороб” передбачає наступне положення:

“З метою запобігання занесенню в Україну особливо небезпечних (у тому числі карантинних) і небезпечних для людей інфекційних хвороб у прикордонних контрольних пунктах у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, створюються і функціонують спеціальні санітарно-карантинні підрозділи, прикордонні інспекційні пости.”

Водночас, Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб” передбачено:
“Санітарна охорона території України забезпечується проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів та санітарно-епідеміологічним наглядом у пунктах пропуску через державний кордон та на всій території України. Правила санітарної охорони території України затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Санітарно-епідеміологічний нагляд у пунктах пропуску  через державний кордон України здійснюють санітарно-карантинні підрозділи відповідних органів державної санітарно-епідеміологічної служби.”

Приклад №2:

У статті 49 “Профілактичні щеплення” законопроекту передбачено:
“Профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець, кір, вірусний гепатит В, паротит, краснуху, гемофільну інфекцію в Україні є обов'язковими.

Перелік обов’язкових профілактичних щеплень визначається та затверджується у вигляді календаря профілактичних щеплень Верховною Радою України.”

Водночас, законопроектом не передбачено внесення змін до статті 12 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, у якій зазначено:  “Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень.” 

І таких нестиковок багатенько...


Державний нагляд (контроль)

Законопроект 5134 (Кириченко О.М.)


Законопроектом передбачено окрему статтю (ст.9), яка урегульовує діяльність центральних органів виконавчої влади усуваючи дублювання, зокрема:

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів щодо таких видів господарської діяльності (Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів здійснює контроль у сферах) здійснює контроль у сферах, що стосуються харчових та нехарчових продуктів, тютюнових виробів, при здійсненні готельного та побутового обслуговування, проведення деззаходів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (Державна екологічна інспекція України) здійснює контроль у сферах, що призводять до забруднення навколишнього середовища.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (Державна служба України з питань праці) здійснює контроль у сфері, що призводить до створення шкідливих і небезпечних умов праці.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії (Державна інспекція ядерного регулювання України) здійснює контроль у сфері ядерного регулювання.

При цьому відповідні зміни вносяться і в базові закони, що засвідчує комплексний підхід до врегулювання сфери державного нагляду (контролю).

Додатково передбачено, що державний контроль за видами господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, здійснюється органами ліцензування відповідно до вимог Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності”, наприклад медичну практику контролює лише ліцензійна комісія Міністерства охорони здоров’я.

І лише у разі наявності загрози життю чи здоров’ю людей, яка безпосередньо пов’язана з провадженням ліцензіатом виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, орган ліцензування має право залучати для перевірки центральні органи виконавчої влади, що здійснюють державний контроль у сферах господарської діяльності, які можуть становити ризик для санітарного та епідемічного благополуччя населення відповідно до їх компетенції. 

Законопроект 5134-1 (Мусій О.С.)

Законопроектом передбачено питання регулювання державного нагляду (контролю) як по тексту (ст. 9 та ст. 11) так вони і винесеними в окрему статтю (ст. 54):
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного законодавства здійснює контроль у сферах, що стосуються харчових та нехарчових продуктів, тютюнових виробів, при здійсненні готельного та побутового обслуговування, що призводять до забруднення навколишнього середовища (окрім відходів) та у сфері біотехнологій.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (Державна екологічна інспекція України) здійснює контроль у сферах, що призводять до утворення відходів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (Державна служба України з питань праці) здійснює контроль у сфері, що призводить до створення шкідливих і небезпечних умов праці.

Місцеві органи виконавчої влади здійснюють контроль за діяльністю, яка в більшості підлягає ліцензуванню, зокрема медична та освітня діяльність.

Зазначене свідчить, що законопроект не призведе до усунення дублювання контрольно-інспекційних повноважень урізних центральних органів виконавчої влади, наприклад, контроль за дотриманням вимог законодавства щодо забруднення атмосферного повітря будуть здійснювати три інспекції:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного законодавства – функція такого контролю делегована цим законопроектом;

державна екологічна інспекція України – функція делегована Законом України “Про захист атмосферного повітря”;

органи місцевого самоврядування – цим законопроектом делеговано право здійснювати контроль та забезпечують дотримання усіма суб’єктами господарювання та громадянами вимог санітарного законодавства (ст. 9) шляхом створення відповідних комунальних підприємств!



Дозвільні документи

Законопроект 5134 (Кириченко О.М.)


Законопроектом скасовується наступні дозвільні процедури, які раніше відносились до повноважень Державної санітарно-епідеміологічної служби України:

 - процедура проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи”, як така що дублюює та суперечить вимогам законів “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” та “Про загальну безпечність нехарчової продукції” (більш детально про це можна почитати тут);

- процедура отримання дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби на джерела іонізуючих випромінювань, як такий що дублює дозвіл центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії;

- процедура додаткового погодження скиду стічних вод з накопичувачів у водні об'єкти, якщо це не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки водокористування (виключна компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища);

- процедура додаткового погодження при видачі спеціальних дозволів на користування надрами для розробки родовищ підземних вод (виключна компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр);

- процедура додаткового погодження зрошення сільськогосподарських угідь стічними водами;

- процедура додаткового погодження створення полігонів для захоронення у глибокі підземні водоносні горизонти, що не містять прісних вод, забруднюючих рідинних речовин;

- процедура додаткового погодження повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів;

- процедура додаткового погодження експлуатації каскаду або системи водосховищ;

- процедура додаткового погодження встановлення межі зон санітарної охорони водних об'єктів;

- процедура додаткового погодження при наданні дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- процедура додаткового погодження прийняття рішення про поетапне зниження викидів забруднюючих речовин підприємствами;

- процедура додаткового погодження при наданні дозволу на викиди забруднюючих речовин, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки;

- процедура додаткового погодження на дозволу на здійснення діяльності спрямованої на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях;

- процедура додаткового погодження на способи видобування надр та вибухових робіт;

- процедура додаткового погодження проектів забудови, будівництва та реконструкції підприємств та інших об'єктів, які впливають або можуть впливати на стан атмосферного повітря, як така що врегульована Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”;

- процедура санітарно-гігієнічної експертизи проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств та інших об'єктів;

- процедура додаткового погодження при проведенні державної екологічної експертизи;

- процедуру проведення санітарно-гігієнічної експертизи проектів оголошення природних територій курортними;

- процедуру проведення санітарно-гігієнічної експертизи містобудівної документації, що регламентує всі види будівництва на території курортів, розробляється відповідно до законів України, як така що врегульована Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”;

- процедуру проведення санітарно-гігієнічної експертизи діяльності, пов'язаної з використанням природних лікувальних факторів;

- дозвіл центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, на перевезення радіоактивних матеріалів транспортним засобом;

- дозвіл центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення на використання ядерної установки, джерел іонізуючого випромінювання, ядерних матеріалів у медичних цілях;

- дозвіл центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення на залучення до господарського обігу з метою використання та споживання населенням продукції, що зазнала опромінення;

- висновок органу санітарно-епідеміологічної служби на перепоховання останків померлих;

- процедура проведення санітарно-епідеміологічної експертизи проектів господарської, інвестиційної та іншої діяльності, яка може негативно вплинути на стан джерел і систем питного водопостачання;

- процедура погодження відповідного органу державної санітарно-епідеміологічної служби режиму роботи загальноосвітнього навчального закладу;

- процедура додаткового погодження зміни тривалості уроків;

- процедура додаткового погодження можливості видалення відходів;

- процедура проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи планів державних випробувань пестицидів і агрохімікатів, матеріалів реєстрації пестицидів і агрохімікатів.

Приведено у відповідність до Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” процедури:
державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційного засобу;
державної реєстрації небезпечних факторів. 

Законопроект 5134-1 (Мусій О.С.)


Законопроектом передбачено залишити усі висновки, дозволи та погодження, які раніше надавались Державною санітарно-епідеміологічною службою, та були передбачені у законах, до яких вносяться зміни, надаючи право на видання цих документів

центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного законодавства;

центральному органу виконавчої влади, що формує державну політику у сфері у сфері охорони здоров’я;

центральні органи виконавчої  влади, що реалізують державну політику у сфері санітарного законодавства, у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

У новій редакції Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” в статті 17 декларується відмова від дозвільної системи та перенесення повної відповідальності на виробника та/або оператора ринку на основі підтвердженої обізнаності  (поінформованості),  прозорості, простежуваності.

Водночас, вводиться процедура державної експертизи щодо виконання вимог безпечності для здоров’я людини та дослідження (випробування) щодо відповідності об’єкта вимогам державних медико-санітарних нормативів та правил, під яку підпадають всі об’єкти, що функціонують на території України.

Вимоги зазначеної процедури прописані без врахуванням вимог базового у цій сфері Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, зокрема не зазначено:

- строк видачі або надання письмового повідомлення про відмову у видачі документа дозвільного характеру;

- вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання документу дозвільного характеру;

- строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документу;

- перелік та вимоги до документів, які суб’єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру;

- визначено, що Порядок видачі такого документа повинно затверджувати МОЗ, тоді як базовий закон вимагає затвердження Порядків на рівні Кабінету Міністрів України.

Не зрозумілим із тексту законопроекту чи замінює державну експертизу щодо виконання вимог безпечності для здоров’я людини декларативний принцип у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, який передбачено у статті 22 законопроекту.

У розріз зі статтею 17 в якій декларується відмова від дозвільної системи, подалі законопроектом запроваджується

у статті 28: дозвіл на роботи із біологічними агентами І-IV груп патогенності (небезпеки), нуклеїновими кислотами мікроорганізмів та рекомбінатними молекулами ДНК, хімічними речовинами першого класу небезпечності;

у статті 29: дозвіл на функціонування об’єктів, діяльність яких пов’язана з використанням джерел неіонізуючого випромінювання під час проведення діагностичних, експериментальних, випробувальних, вимірювальних робіт на підприємствах, в установах та організаціях;

у статті 41: дозвіл на роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань

Законопроектом пропонується врегулювати процедуру державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційного засобу, яка не повністю враховує вимоги базового у цій сфері Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

Поза регулюванням законопроекту залишились процедура державної реєстрації небезпечних факторів, яка є однією із пріоритетних у рамках адаптації законодавства України до вимог ЄС.

Наразі все, але далі буде!






5134 & 5134-1 5134 & 5134-1 Reviewed by Віктор Ляшко on 21:49:00 Rating: 5

Немає коментарів:

На платформі Blogger.