Як регуляція сфери сільського господарства може законсервувати санепідсферу

Два законопроекти, які намагаються оптимізувати систему державного управління у сфері сільського господарства включені до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Цей пост про те, як вони змінюють існуючу систему санепід та можуть вплинути на побудову нової системи громадського здоров'я.

Перший законопроект 4922: Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи державного управління у сфері сільського господарства


Ключові особливості цього законопроекту:

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (Державна санітарно-епідеміологічна служба України) перейменовують у Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного законодавства.

Інститут Головних державних санітарних лікарів перейменовують в Головних державних санітарних інспекторів.

Висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи перейменовують у висновки державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Законопроект залишає певні дозвільні і контрольні процедури, не приводячи порядки їх здійснення у відповідність до діючих базових законів у цій сфері, зокрема:

  • проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи не приведено у відповідність до вимог Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”;
  • проведення гігієнічної регламентації та видача сертифікату про державну реєстрацію небезпечного фактору не приведено у відповідність до вимог Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”;
  • проведення реєстрації дезінфекційних засобів не приведено у відповідність до вимог Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”;
  • не врегульовано процедури здійснення державного нагляду (контролю) як це передбачає Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”
  • не усунено дублювання функції різних ЦОВВ, наприклад, знову передбачається подвійний контроль за дотриманням умов праці між новоствореним законопроектом цовв та існуючою Державною інспекцію праці. 

І таких прикладів багато. Вважаю, що цей законопроект консервує стару систему не носить жодного реформаторського характеру.


Другий законопроект 4922-1 (альтернативний): Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи державного управління у сфері сільського господарства


Ключові особливості цього законопроекту:

Законопроектом пропонується передати новоствореній Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) повноваження щодо реалізації контрольно-наглядових функцій у сфері аграрної політики, сільського господарства, ветеринарного контролю, безпеки та захисту тварин, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, захисту прав споживачів, безпечності та якості продуктів, у тому числі, риби та інших водних ресурсів тощо.

По-факту відбувається передача усіх функцій, які виконувала Державна санітарно-епідеміологічна служба новій службі Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).

Майже усі положення, що стосуються санепіду тотожні законопроекту 4922 (дивись вище). 

Чи є актуальніші законопроекти? Так. Це законопроект 5134: Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у частині оптимізації системи центральних органів виконавчої влади у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. 

Але, на жаль цей законопроект ще не включений до порядку денного і може виявитися не актуальним, коли проголосують за один із вище наведених. Тоді прийдеться боротися поправками між першим та другим читанням. Але ми ж не шукаємо легких шляхів))

Ключові особливості цього законопроекту:

  • встановлює чіткий перелік наглядових (контрольних) функцій та повноважень органів державного нагляду (контролю) у сферах господарської діяльності, які можуть становити ризик для санітарного та епідемічного благополуччя населення;
  • усуває дублювання функцій контролю за дотриманням санітарного законодавства у сферах господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;
  • встановлює поняття “епідеміологічного нагляд” 
  • скасовує процедуру проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи”, як така що є дублюючою та суперечить вимогам законів “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” та “Про загальну безпечність нехарчової продукції”;
  • адаптовує питання проведення гігієнічної регламентації до Регламенту (ЄС) № 1907/2006 про реєстрацію, оцінку, авторизацію і обмеження хімічних речовин та препаратів (REACH);
  • скасовує процедуру отримання дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби на джерела іонізуючих випромінювань, як такий що дублює дозвіл центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії;
  • встановлює вимоги до проведення розслідування випадків інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей;
  • ліквідовує статус “головного державного санітарного лікаря”;
  • відповідальність за забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення покладає на органи місцевого самоврядування, як це передбачає Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні;
  • ліквідовує відомчі санітарно-епідеміологічні служби;
  • вводить поняття “громадське здоров’я” та “система громадського здоров’я”, що урегулює подальшу діяльність в реалізації глави 22 Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;
  • функції ліквідованого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань передає до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я
  • проводить чітке розмежування функцій щодо санітарної охорони території України між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

У цього законопроекту також є альтернативний 5134-1, з порівнянням ключових положень цих законопроектів можна ознайомитись в пості 5134 & 5134-1.




Як регуляція сфери сільського господарства може законсервувати санепідсферу Як регуляція сфери сільського господарства може законсервувати санепідсферу Reviewed by Віктор Ляшко on 09:46:00 Rating: 5

Немає коментарів:

На платформі Blogger.