Громадське здоров'я в плані дій Уряду до 2020 року. Що пропонується?

Проект презентованого Прем'єр-міністром Середньострокового плану пріоритетних дій з'явився на Урядовому порталі.



У Середньостроковому плані пріоритетних дій Уряду до 2020 року розвиток системи громадського здоров'я виділено в окремий розділ. Оскільки сам План чималий, повний текст розділу наводжу нижче. 

Відповідно до повідомлення на Урядовому порталі пропозиції до Плану можна надсилати на електронну адресу: Рlan2020@kmu.gov.ua. На жаль, кінцевий термін подання пропозицій не зазначено. 

Ну що ж, читаємо, коментуємо та пропонуємо! Як каже Володимир Гройсман: "Неможливо за декілька місяців зробити те, що не робилося роками. Але змінити Україну можна - потрібно лише діяти наполегливо і системно."

2. Розвиток системи громадського здоров’я
1. Основні проблеми, які мають бути вирішені у цій сфері
Проблема перша: масштабний тягар хронічних неінфекційних захворювань.
Неінфекційні захворювання (діабет, злоякісні новоутворення, хвороби системи кровообігу, хронічні хвороби органів дихання) зумовлюють понад 2/3 загальної захворюваності та близько 86 % смертей в Україні. Основними передумовами високого рівня захворюваності є такі фактори ризику як тютюнопаління, зайва вага, брак фізичного навантаження та надмірне вживання алкоголю. Без негайних дій Україна може втратити наступне покоління через високі рівні смертності від хронічних неінфекційних захворювань.
Проблема друга: критичні рівні охоплення щепленнями.
В Україні катастрофічно знизився рівень охоплення дітей вакцинацією, який до 2008 року перевищував 95% з усіх дитячих інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики.
Проблема третя: ВІЛ-інфекція/СНІД та туберкульоз.
Україна залишається країною з високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції та однією з п’яти країн з найвищим рівнем захворюваності на мультирезистентний туберкульоз у Східній Європі та Центральній Азії.
Проблема четверта: неготовність існуючої системи біологічної безпеки країни до відповіді на сучасні виклики.
Наявна лабораторна база не готова виявляти та ідентифікувати нові для країни особливо небезпечні інфекційні хвороби (наприклад, лихоманки Ебола, Марбург та Денге, пташиний грип, вірус Зіка тощо) та реагувати на можливі терористичні акти з використанням природних або генетично модифікованих патогенних мікроорганізмів та вірусів (біотероризм).
Проблема п’ята: безпека крові.
Служба крові в Україні децентралізована і характеризується нестачею важливих ресурсів: фінансових, матеріально-технічних, кадрових. У результаті громадяни не мають рівного та своєчасного доступу до якісних та безпечних компонентів донорської крові у необхідній кількості.
2. Ключові кількісні показники, якими характеризується ситуація
Україна суттєво відстає від сусідніх держав за показниками очікуваної тривалості життя. Для Європейського регіону цей показник становить 77,51, для країн ЄС – 80,87, України – 71,37. В той же час: для Польщі – 77,89, Литви – 74,79, Словаччини – 77,07. Наразі в Україні найвищі у Європі рівні смертності від хвороб системи кровообігу та мультирезистентного туберкульозу. На долю України припадає 25 % смертей від ВІЛ в країнах Східної Європи та Центральної Азії.
3. Мета, яку ми хочемо досягнути в середньостроковій перспективі і до кінця 2017 року.
В середньостроковій перспективі – функціонування нової моделі системи громадського здоров’я, яка орієнтована на збереження та зміцнення здоров’я, збільшення тривалості та покращення якості життя, попередження захворювань, продовження активного та працездатного віку та, як результат, зменшення економічного навантаження на бюджет охорони здоров’я.
До кінця 2017 року – гармонізації законодавчої і нормативно-правової бази в сфері громадського здоров’я з європейським законодавством; поєднання принципів централізації та децентралізації через передачу окремо визначених функцій у сфері громадського здоров'я та ресурсів органам місцевого самоврядування; впровадження автоматизованої системи обліку в службі крові та створення єдиного національного реєстру донорів крові; запуск оновлених спеціальних мобільних протиепідемічних бригад.
4. Цільові кількісні показники яких ми маємо досягнути в середньостроковій перспективі і до кінця 2017 року.
В середньостроковій перспективі:
зменшення передчасної смертності від хвороб системи кровообігу, злоякісних новоутворень, діабету та хронічних хвороб органів дихання; зниження смертності від туберкульозу та ВІЛ; зниження захворюванності на вакцинокеровані інфекційні хвороби;
досягнення рівня добровільного безоплатного донорства, наближеного до 100 %; впровадження автоматизованої системи обліку в службі крові та створення єдиного національного реєстру донорів крові; налагодження надійної та чіткої автоматизованої системи тестування на трансфузійно-трансмісивні інфекції; створення структури національної системи крові.
До кінця 2017 року: Створення інструментів і механізмів у вигляді середньострокових стратегічних планів дій (заходів) держави для досягнення цільових показників.
5. Відповідність пріоритету Програмі діяльності КМУ, іншим стратегічним документам, міжнародним зобов’язанням, зокрема Угоді про асоціацію
Створення оптимальних умов для реалізації потенціалу кожної особи впродовж всього життя та досягнення адекватних стандартів якості життя та благополуччя населення є одним із основних завдань Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», затвердженої Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5 та частиною зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Створення сприятливих умов для зміцнення та збереження здоров'я людей як найвищої соціальної цінності, забезпечення реалізації права особи на оздоровчу рухову активність стало передумовою схвалення у 2016 році Президентом України Національної стратегії з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація».
6. Що було зроблено в попередній період
Розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку системи громадського здоров’я в Україні» (30.11.2016 прийнято Урядом).
Розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення стратегії розвитку національної системи крові».
Створено державну установу «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» та обрано, за результатами відкритиго конкурсу, генерального директора.
Передано майнові комплекси лабораторних центрів Державної санітарно-епідеміологічної служби України до Міністерства охорони здоров’я, проводиться їх аудит та оптимізація.
Проведено пілотування електронної інформаційної системи спостереження за захворюваннями. До впровадження проекту були залучені Київська, Львівська, Одеська, Дніпропетровська області та м. Київ.
7. Суть підходу, який пропонується обрати в середньостроковій перспективі
Впровадження нових підходів та програм для вирішення проблем громадського здоров’я, оскільки наявна система медичної допомоги в Україні фактично ігнорує профілактичну складову. Передбачено переорієнтацію фокусу системи охорони здоров’я від політики лікування до політики зміцнення та збереження здоров’я і попередження захворювань.
8. Послідовність кроків, які планується зробити у 2017 році

Кроки
Пояснення, обґрунтування
Відповідальні, включаючи інші державні органи
Терміни (квартал)
Що дасть реалізація цього кроку (очікуваний результат)
1. Прийняття Закону України про внесення змін додеяких законодавчих актів України у частині оптимізації системи центральних органів виконавчої влади у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення
Після ліквідації Держсанепідслужби залишилися не врегульованими питання розподілу повноважень державного нагляду (контролю) серед центральних органів виконавчої влади
МОЗ
ІІ квартал 2017
Ефективно працююча система контролю дотриманням вимог санітарного законодавства
2. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту розпорядження про створення регіональної мережі центрів громадського здоров’я
Незважаючи на розгалуженість існуючої лабораторної мережі, оснащення лабораторій колишніх санепідустанов, переважно, є застарілим, відсутні системи контролю якості досліджень, стандартні операційні процедури не використовуються, витратні матеріали недофінансовуються
МОЗ
ІV квартал 2017
Ефективне використання наявних ресурсів
3. Розроблення Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку на період до 2030 року
Існуюча система не визначає чіткі пріоритети у напрямку подолання тягаря неінфекційних захворювань, основна частка яких припадає на серцево-судинні, онкологічні, хронічні легеневі захворювання та діабет, а також які пов'язані спільними поведінковими факторами ризику
МОЗ
інші ЦОВВ
IV квартал 2017
Затвердження та впровадження Національного плану заходів та досягення стратегічних цілей з подолання НІЗ
4. Запуск національної електронної інформаційної системи епіднагляду (спостереження) за захворюваннями
Система епідеміологічного нагляду потребує уніфікованої електронної автоматизованої підтримки для забезпечення контролю за інфекційними захворюваннями в режимі реального часу (24/7) та бути інтегрованою і міжнародні системи оперативного сповіщення
МОЗ
IV квартал 2017
Удосконалення системи епідеміологічного нагляду та контролю за інфекційними хворобами
5. Затвердження Стратегї та Плану заходів з імунопрофілактики на період 2018–2021 років
В Україні катастрофічно знизився рівень охоплення дітей вакцинацією, який до 2008 року перевищував 95% з усіх дитячих інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики
МОЗ
II квартал 2017
Створення стійкої системи імунопрофілактики
6. Затвердження та впровадження стретегій та планів заходів (державних програм) з подолання епідемії туберкульозу, ВІЛ-інфекції/ СНІДу;
зниження фінансової залежності від зовнішнього фінансування
Прискорення відповіді на епідемії в рамках стратегії «Fast track 90-90-90» та Комплексного плану дій щодо боротьби з туберкульозом
МОЗ
Мінсоцполітики
I—IV квартал 2017
Забезпечення заходів сталої відповіді на епідемії із туберкульозу, ВІЛ-інфекції/ СНІДу
7. Створення єдиної системи біобезпеки та біозахисту за принципом «Єдине здоров’я»
Забезпечення функціонування стійкої та дієвої національної системи біологічної безпеки та біозахисту та забезпечення надійного контролю за особливо небезпечними інфекційними захворюваннями та відповідного реагування на потенційні виклики та загрози.
МОЗ
I—IV квартал 2017
Затвердження та впровадження стратегій та планів заходів (державних програм) з біобезпеки та біозахисту, поновлення діяльності спеціальної мобільної протиепідемічної бригади, забезпечення її необхідним транспортом та обладнанням, розробка програми та системи державного моніторингу природних вогнищ та переносників особливо небезпечних природно-вогнищевих інфекційних захворювань, запровадження електронної системи (бази даних) контролю небезпечних інфекційних захворювань, розробка навчальних програми для навчання правилам біобезпеки та біозахисту для персоналу системи охорони здоров’я, та для персоналу «першої лінії контакту» з інфікованими (прикордонники, поліція, працівники ДСНС, митники)
8. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту розпорядження «Про схвалення стратегії розвитку національної системи крові»
здійснення практичних кроків протягом 2016–2020 років для створення Національної системи крові
МОЗ
І квартал 2017
Дозволить офіційно розпочати реформу відповідно до принципів, закладених в стратегії
9. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту розпорядження «Про затвердження плану реалізації стратегії розвитку національної системи крові»
здійснення практичних кроків протягом 2016–2020 років для створення Національної системи крові
МОЗ
І квартал 2017
Дозволить здійснювати реформу відповідно до принципів, закладених в стратегії
10. Прийняття Закону України про внесення Закону України про донорство крові та її компонентів у частині визначення повноважень, відповідальності та рівнів звітності, створення належних умов для ведення господарської діяльності
Створення національної системи крові потребує врегулювання питання розподілу повноважень, відповідальності та рівнів звітності, визначення умов ведення господарської діяльності з метою забезпечення належного управління та нагляду в даній сфері
МОЗ
ІІ квартал 2017
Ефективно працююча система контролю дотриманням вимог законодавства у сфері донорства крові та її компонентів, безпеки крові
11. Створення Національного трансфузіологічного центру
здійснення практичних кроків протягом 2016–2020 років для створення Національної системи крові
МОЗ
І—ІІ квартал 2017
Дозволить здійснювати реформу відповідно до принципів, закладених в стратегії та здійснювати управління реформою
Громадське здоров'я в плані дій Уряду до 2020 року. Що пропонується? Громадське здоров'я в плані дій Уряду до 2020 року. Що пропонується? Reviewed by Віктор Ляшко on 21:56:00 Rating: 5

Немає коментарів:

На платформі Blogger.