#PHwinterschool2017. День 5: Не лише лікувати хвороби, а й профілактувати їх

Громадське здоров’я цього тижня в інформаційному просторі не ексклюзив. Такій популярності це словосполучення повинно завдячувати Зимовій школі «Громадське здоров’я в Україні».



А я хочу поговорити не про громадське здоров'я, а про систему громадського здоров'я. На минулорічній Зимовій школі, а якщо не лукавити, то ще й кілька тижнів назад, будь-яка розмова про систему громадського здоров’я розпочиналася із запитання, а що це за система та для чого вона потрібна.

Вважаю, що наразі стало легше. Адже, опублікована в грудні урядова Концепція визначила систему громадського здоров’я як комплекс інструментів, процедур та заходів, що реалізуються державними та недержавними інституціями для зміцнення здоров’я населення, попередження захворювань, збільшення тривалості активного та працездатного віку і заохочення до здорового способу життя шляхом об’єднання зусиль усього суспільства. 

Виступи та відповіді на запитання багатьох іноземних та вітчизняних експертів на цьогорічній зимовій школі, дискусії та обговорення з учасниками в перервах і наявна в мене інформація дозволили мені сформувати власне розуміння про шляхи, якими буде далі розвиватися система громадського здоров’я в Україні.

Політичне лідерство

Пам'ятаєте, Володимир Гройсман презентуючи перед новим роком проект Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду на період до 2020 року, серед інших визначив пріоритетом і розвиток системи громадського здоров’я. І це доволі позитивний сигнал, адже у розвинутих країнах світу за охорону здоров’я населення несуть відповідальність очільники держави. Тому, заяви перших осіб нашої держави, які підкріплюються конкретними діями є свідченням того, що й наша країна вже на правильному шляху розвитку.

Маю надію, що найближчим часом показник стану здоров’я населення та очікувана тривалість життя стануть одними із найважливіших критеріїв оцінки діяльності Президента та Прем’єр-міністра України.

Адже, на сьогодні Україна за показниками здоров'я і благополуччя нації, на жаль, пасе задніх. У нещодавно опублікованому рейтингу медичного видання The Lancet Україна зайняла лише 118 місце в рейтингу країн розробленому на основі Цілей сталого розвитку ООН. Ми також суттєво відстаємо від сусідніх держав за показниками очікуваної тривалості життя. Для Європейського регіону цей показник становить 77.51, для країн ЄС – 80.87, України – 71.44.

Передумови змін

По-перше, це масштабний тягар хронічних неінфекційних захворювань, які зумовлюють понад 2/3 загальної захворюваності та близько 86% смертей в Україні. Основними передумовами високого рівня захворюваності є такі фактори ризику як тютюнопаління, зайва вага, брак фізичного навантаження та надмірне вживання алкоголю. Без негайних дій Україна може втратити наступне покоління через високі рівні смертності від хронічних неінфекційних захворювань.

По-друге, це критичні рівні охоплення щепленнями. В Україні катастрофічно знизився рівень охоплення дітей вакцинацією, який до 2008 року перевищував 95% з усіх дитячих інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики.

Наступна проблема, це ВІЛ-інфекція/СНІД та туберкульоз. Україна залишається країною з високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції та однією з п’яти країн з найвищим рівнем захворюваності на мультирезистентний туберкульоз у Східній Європі та Центральній Азії.

І нам потрібно терміново виправляти цю ситуацію. Для цього необхідно виконати ряд послідовних кроків, які, зокрема, й увійшли до проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду на період до 2020 року. Це стосується закодавчого та нормативно-правового регулювання діяльності системи.

Закон про громадське здоров’я, державні програми з подолання тягаря неінфекційних захворювань, імунопрофілактики, подолання ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу, антибіотикорезистентності - це ті першочергові документи, які повинні бути розроблені та затверджені якомога скоріше.

Не потрібно забувати й про питання технічного характеру, а саме про створення та оснащення регіональної мережі центрів громадського здоров’я.

Регіональна мережа центрів громадського здоров’я 

У міру того, як змінюються людське суспільство і країни, змінюються і причини виникнення проблем зі здоров'ям у людей. У зв'язку з цим перед системами громадського здоров'я стоїть складне завдання - вони повинні постійно змінюватись щоб пристосовуватися до цих змін і бути готовими відповідати на основні загрози і ризики для здоров'я населення.

Саме тому, робоча група при Міністерстві охорони здоров’я, оцінивши всі плюси та мінуси задекларувала відмову від управлінсько-фінансової вертикалі, яка була притаманна системі державної санітарно-епідеміологічної служби. А розбудову системи громадського здоров’я здійснювати за принципом субсидіарності. Суть цього принципу - на національному рівні адмініструються функції, які не можуть бути виконанні на регіональному або ті, що відносяться до національних пріоритетів чи національної безпеки. Це зокрема питання, які стосуються біологічної безпеки та біологічного захисту.

На регіональному рівні опікуватися збереженням здоров'я громадян будуть органи місцевого самоврядування через обласні центри громадського здоров’я та мережу первинної медико-санітарної допомоги. Як сьогодні сказала Тетьяна Пренда Трупеч (Світовий Банк, Хорватія):
«У впровадженні стратегій громадського здоров’я ПМСД відіграє важливу роль - це королева громадського здоров’я».

Допомагати їм у цьому будуть територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, зокрема Держпродспоживслужби, екологічної інспекції та інспекції з питань праці. На ці органи держава покладає функції контролю (інспекції) за дотриманням суб’єктами господарської діяльності нормативних вимог, які тим чи іншим чином можуть впливати на стан здоров’я людини.

Фінансування

Припускаю, що буде створено окрему субвенцію для системи громадського здоров’я. Можливо, окрема це не досить коректна назва в цьому випадку. Адже, після успішної реалізації Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я ця субвенція залишиться єдиною. Кошти з цієї субвенції будуть направлені виключно для забезпечення готовності обласних центрів громадського здоров’я для реагування на надзвичайні події у сфері громадського здоров’я.

Окрім субвенції потрібен запуск додаткового асигнування на програмну діяльність за допомогою, так званих, блок-контрактів/грантів. Вони повинні містити необхідні цільові показники роботи, для досягнення яких ці контракти/гранти будуть виділятися на конкурсних засадах.

Наприклад, певна область буде отримувати субвенцію на утримання установ щоб забезпечити готовність реагування, наприклад, на спалах дифтерії. Тобто регіональний центр громадського здоров’я повинен бути готовий моментально відреагувати на цю надзвичайну подію у сфері громадського здоров’я. Для цього йому потрібно мати навчених спеціалістів, лабораторне обладнання та відповідні реактиви. Прогнозувати ризики виникнення таких подій може група експертів національного рівня за допомогою електронної інформаційної системи спостереження за інфекційними хворобами.

За схемою блок-контрактів/грантів може фінансуватись, наприклад, дослідження напруженості імунітету після проведених щеплень. Це буде чітке розуміння, що досліджується, для чого, і які управлінські рішення можна за результатами таких досліджень прийняти. Зокрема, провівши такі дослідження можна оцінити і якість вакцин, і стан дотримання холодового ланцюга, і маніпуляції лікарів з медвідводами. Я не кажу, що це не проводились раніше. Проводилось. Але все це було якось хаотично, не системно.

Обласний центр громадського здоров’я стане роботодавцем лікарів-епідеміологів (спеціалістів громадського здоров'я), що працюють на рівні районів та міст.

Обласний центр громадського здоров'я буде наділений правом укладати контракти з державними, комунальними, приватними та неурядовими підприємствами і організаціями для надання останніми послуг у сфері громадського здоров'я на рівні районів, міст, громад.

Очікується, що частина послуг у сфері громадського здоров'я входитиме до базового гарантованого пакету медичної допомоги, зокрема проведення вакцинації, повідомлення про випадки інфекційних захворювань, просування принципів здорового способу життя (на індивідуальному рівні) тощо. У тих випадках, коли оплата (гроші ходять за пацієнтом) медичної допомоги включає також і послуги, які є по суті послугами громадського здоров'я (наприклад, скринінг неінфекційних захворювань, діагностика ВІЛ, і т.д.), такі послуги громадського здоров'я фінансуються за принципом запровадженим відповідно до Концепції фінансування системи надання медичної допомоги.

Де брати кошти і скільки потрібно?

Економічні наслідки, наприклад неінфекційних хвороб, виникненню яких можна запобігти складають десятки мільярдів гривень щорічно. В Україні, на жаль, чітка статистика фінансових витрат у розрізі патологій поки що не ведеться. Але показники Європейського Союзу доступні для аналізу, зокрема, щодо впливу НІЗ на макроекономіку охорони здоров’я, зокрема:

Серцево-судинні захворювання – 169 млрд. євро щорічно в Європейському Союзі; медична допомога складає біля 62% вартості.

Шкода здоров’ю внаслідок вживання алкоголю – 125 млрд. євро щорічно в Європейському Союзі, еквівалентно 1,3 від ВВП.

Захворювання внаслідок ожиріння (включаючи діабет) – більше 1% від ВВП США; 1-3%; витрат систем охорони здоров’я в більшості країн світу.

Рак - 6,5% від витрат систем охорони здоров’я в Європі.

Дорожньо-транспортні травми – до 2% від ВВП в країнах з середнім і високим доходом.

Більшості з цих витрат можна запобігти шляхом інвестування в зміцнення здоров’я та профілактику хвороб. 

Потрібно правильно комунікувати з політиками, які приймають рішення щодо розподілу бюджетних коштів. Потрібно доводити доцільність та ефективність збільшення фінансування на профілактичні заходи. Потрібно говорити з ними на одній мові - мові реальних цифр.

Як на мене, то саме про це була панельна дискусія #PHwinterschool2017:День 5




#PHwinterschool2017. День 5: Не лише лікувати хвороби, а й профілактувати їх #PHwinterschool2017. День 5: Не лише лікувати хвороби, а й профілактувати їх Reviewed by Віктор Ляшко on 23:53:00 Rating: 5

Немає коментарів:

На платформі Blogger.