Конкурсна пропозиція розвитку ЦГЗ від нового гендиректора

У Міністерстві охорони здоров'я оголосили про обрання нового генерального директора Центру громадського здоров'я. Переможцем конкурсу став Володимир Курпіта. Цікаво дізнатися яке бачення розвитку центру в нового генерального директора?

Фото з Fb МОЗ
Тільки для читачів цього блогу ексклюзивний матеріал. Конкурсна пропозиція розвитку ДУ "Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України" на 3 роки від переможця. Відразу попереджаю текст чималенький. Але вартий прочитання!  

_______________________________________//________________________________________

Здоров’я населення є однією з найбільших цінностей не тільки кожної окремої людини, але й суспільства в цілому, оскільки здорове суспільство є передумовою для соціально-економічного розвитку країни. Прийнявши своїм розпорядженням Концепцію розвитку системи громадського здоров’я Уряд передбачає створення оптимальних умов для збереження та зміцнення здоров’я населення, збільшення тривалості та покращення якості життя, попередження захворювань, продовження активного, працездатного віку та заохочення до здорового способу життя.

На виконання розпорядження КМУ Наказом МОЗ України № 604 від 18.09.2015 року утворено Державну установу "Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України".

Створення Центру є невідкладною складовою комплексної реформи системи охорони здоров’я та частиною імплементації Україною Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (Глава 22).

Головною візією Центру повинно бути технічний супровід та сприяння Міністерству охорони здоров’я щодо формування державної політики та умов, за яких люди живуть здоровіше, безпечніше та довше. Для досягнення цього бачення необхідно, щоб Центр забезпечував вивчення та аналіз поточних проблем здоров’я населення, одночасно досліджуючи та реагуючи на ризики, які виникають в Україні та на глобальному рівні.

Для виконання цих складних завдань та досягнення відчутного, стійкого прогресу в галузі громадського здоров'я Центр повинен опиратися на власні потужності та міцні партнерські стосунки. При цьому успіх роботи Центру залежить від зусиль, спрямованих на використання існуючої інфраструктури та залучення інвестицій у систему громадського здоров'я, розробку та підтримку потенціалу Центру та системи в цілому, а також посилення ролі державного лідерства та забезпечення прийняття рішень, які базуються на надійних наукових даних та тенденціях глобального розвитку.

Базовими функціями Центру мають бути

1. Розробка методичних рекомендацій (керівництв, стандартів) для інформування (Уряду, МОЗ, громадськості) і розробка стратегій та політик для вирішення критичних проблем охорони здоров'я.

2. Розробка та використання даних з перевірених джерел, наукових досліджень для пріоритизації заходів у системі громадського здоров'я.

3. Технічний супровід розробки та впровадження підходів до викорінення та ліквідації окремих хвороб.

4. Сприяння рівному доступу до послуг в системі охорони здоров’я для представників маргіналізованих груп.

5. Сприяння координації, інтеграції програм та партнерів задля максимального впливу на стан здоров’я населення.

6. Моніторинг та оцінка програм для вимірювання впливу на здоров'я та забезпечення їх рентабельності.

Протягом наступних трьох років Центр повинен досягти розвитку, який дозволить йому демонструвати досягнення та стійкий прогрес у таких сферах росту:

Надання технічної експертизи

Штат Центру повинен бути достатнім для допомоги регіонам у вирішенні нагальних питань громадського здоров’я. Співробітники Центру повинні мати достатній досвід та рівень експертизи, щоб відстоювати інтереси громадського здоров’я у спілкуванні з іншими відомствами. Центр має бути визнаним міжнародними партнерами як самодостатня, високотехнологічна та ефективна інституція, включаючи залучення експертів Центру до вирішення глобальних викликів та загроз.
Впровадження науково обґрунтованих програм

У співпраці з МОЗ та іншими партнерами Центр повинен забезпечити формування баз даних для обґрунтування програм та заходів громадського здоров'я. Ці бази даних повинні включати інформацію про ефективні інтервенції, спрямовані на зменшення тягаря інфекційних та неінфекційних хвороб, формування готовності до надзвичайних ситуацій та реагування на них, оцінку впливу чинників навколишнього середовища та соціальних детермінант здоров’я. Особливо важливо забезпечити синергію цих баз даних. Завдяки накопиченню та аналізу даних Центр забезпечуватиме планування, впровадження та оцінку комплексних програм подолання окремих хвороб, щоб досягти максимально та економічно ефективного впливу на здоров'я людей.

Розвиток системи епіднагляду та стратегічних інформаційних систем

Ключовою сильною стороною Центру повинна стати здатність формувати систему нагляду за хворобами, використовуючи стратегічні інформаційні системи. Центр повинен допомагати органам охорони здоров'я збирати інформацію про стан здоров'я, необхідну для прийняття правильних рішень та належного використання обмежених ресурсів, реагування на проблеми громадського здоров'я та оцінки впливу цих втручань.

Впровадження результатів досліджень в політики та практики

Центр повинен розробити механізми замовлення, підтримки та використання результатів досліджень для впливу на політики та практики охорони здоров'я. Ці дослідження можуть включати як оцінку поточних втручань та програм, так і розробку та оцінку нових інструментів, стратегій та втручань, які можуть бути впроваджені для більшого впливу на здоров’я населення.

Розвиток кадрового потенціалу системи громадського здоров’я

Завдяки кваліфікованим та компетентним кадрам, Центр повинен швидко визначати та реагувати на виклики та загрози для здоров'я населення. Забезпечення підготовки та навчання в галузі епідеміології, лабораторних наук, профілактики захворювань, управління та лідерства повинні стати фундаментальною задачею Центру.

Зміцнення лабораторних мереж

Центр буде працювати над зміцненням національних, регіональних та місцевих мереж лабораторій, а також забезпечуватиме їх діагностичну спроможність та відповідні методи обробки зразків, системи забезпечення якості та відповідні стандарти біобезпеки. Ці зусилля щодо зміцнення лабораторій є важливим компонентом для системи охорони здоров’я в цілому та захисту населення шляхом ідентифікації та контролю за пріоритетними захворюваннями.

Підвищення готовності та реагування на надзвичайні ситуації

Важливим елементом готовності та здатності до реагування, які повинен забезпечити Центр, - це реалізація та дотримання Міжнародних медико-санітарних правил. Центр буде забезпечувати технічну підтримку та навчання персоналу для збору та аналізу даних, що є основою для ефективного реагування на загрози для здоров'я та надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я.

Проведення моніторингу та оцінки

Центр повинен відстежувати прогрес у впровадженні окремих програм, створюючи відповідні вимірювальні показники або використовуючи вимірювальні можливості партнерів. Отримані докази повинні використовуватися для коригування та вдосконалення програм.

Партнерство

Обсяг та інтенсивність національних та глобальних проблем у галузі громадського здоров'я свідчать, що жодна країна чи агентство не зможуть самостійно їх вирішити. Партнерство повинно стати наріжним каменем роботи Центру. Для сприяння спільним діям Центр буде працювати у тісному партнерстві з широким колом органів державної влади, міжнародних установ та громадянського суспільства, а також залучати їх до планування, оцінки та коригування програм.

Розвиток Центру включатиме чотири цілі, що мають бути досягнуті в період між 2018 та 2020 роками: 1) посилення заходів впливу на здоров’я населення; 2) підвищення безпеки та реагування на нові виклики; 3) формування нової системи громадського здоров'я в країні та 4) розбудова організаційної спроможності Центру.

Стратегічна ціль 1. Покращення здоров'я та благополуччя населення


Профілактика захворювань та покращення здоров’я населення стануть суттю роботи Центру. Протягом наступних трьох місяців має бути розроблений чіткий план заходів з визначенням ресурсів для фінансування заходів плану. Для досягнення цієї цілі основними завданнями є

Завдання 1.1. Викорінення та контроль за вакцино-керованими інфекціями (ВКІ)

- посилення потенціалу та ефективності системи охорони здоров’я для забезпечення регулярних послуг з імунізації на постійній основі;

- експертний та технічний супровід ініціатив з ліквідації окремих ВКІ з особливою увагою на глобальну програму з викорінення поліомієліту;

- розвиток та підтримка інформаційних систем нагляду за ВКІ для прийняття рішень щодо програм імунізації;

- формування пропозицій щодо впровадження та використання нових та недостатньо використовуваних вакцин.


Завдання 1.2. Зниження тягаря неінфекційних хвороб

Хронічні захворювання

- впровадження, оцінка та оновлення національного плану заходів боротьби з неінфекційними хворобами;

- запровадження нагляду за чинниками ризику хронічних захворювань та використання результатів нагляду для прийняття рішень;

- формування бази доказових втручань для профілактики НІЗ;

- підтримка та організація GATS, організація інформування про втручання відповідно до Рамкової конвенції з боротьби проти тютюну та стратегії MPOWER;

- налагодження роботи щодо планування та впровадження заходів щодо зменшення споживання натрію та зниження високого кров'яного тиску;

- формування підходів щодо зменшення вживання алкоголю дітьми та підлітками.

Екологічні небезпеки для здоров'я

- проведення досліджень щодо дотримання стандартів якості питної води шляхом запровадження принципів WaSH у громадських місцях та домогосподарствах;

- розробка карти забруднень атмосферного повітря та зв’язок із хронічними захворюваннями шкіри та легенів, включаючи онкологічні захворювання;

- аналіз та координація скринінгових досліджень на онкологічні захворювання (рак молочної залози, рак простати, рак легенів) та розробка інформаційної компанії для підвищення обізнаності населення.


Завдання 1.3. Запобігання новим випадкам ВІЛ-інфекціям та задоволення потреб осіб уразливих до ВІЛ

- зниження захворюваності на ВІЛ та досягнення регресу епідемії через підтримку послуг для ВІЛ-позитивних осіб та представників груп ризику, зосереджуючи увагу на розширенні програм антиретровірусного лікування, запровадженні інноваційних підходів до тестування на ВІЛ та удосконаленні програми ППМР;

- оцінка якості, ефективності та впливу послуг, які надаються закладами охорони здоров’я або громадськими організаціями та оцінка прогресу у досягненні цілей 90-90-90;

- визначення ідеального балансу між наповненням профілактичних втручань та рівнями охоплення, необхідних для регресу епідемії шляхом підтримки програм комбінованої профілактики;

- проведення досліджень для визначення найбільш ефективних та економічно вигідних втручань та режимів профілактики та лікування ВІЛ;

- зміцнення потенціалу системи охорони здоров’я (первинної медичної ланки, спеціалізованих ЗОЗ, епідеміологів, лабораторій) з метою переходу програмних та фінансових зобов'язань до відповідальності уряди та місцевої влади.

Завдання 1.4. Зниження смертності та захворюваності на туберкульоз

- проведення операційних досліджень, які оцінюють здатність національної програми з туберкульозу досягти глобальних показників поширеності та смертності від туберкульозу;

- підтримка впровадження науково-обґрунтованих заходів для зменшення тягаря туберкульозу шляхом пілотування нових інструментів та підходів;

- поліпшення профілактики та боротьби з туберкульозом через підтримку використання ефективних існуючих стратегій та нових інструментів;

- розвиток епіднагляду за туберкульозом, включаючи оцінку впливу на епідемію;

- покращення діагностики та ефективності лікування туберкульозу шляхом підтримки/проведення спеціальних досліджень, спрямованих на тестування нових методів діагностики та лікування, включаючи короткі схеми лікування, застосування інноваційних препаратів з доведеною ефективністю, використання чутливіших та ефективніших діагностичних тестів.

Стратегічна ціль 2. Покращення готовності та реагування на спалахи інфекційних хвороб, інші загрози для здоров'я та надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров'я

Уряд спільно з науковими, недержавними та громадськими організаціями має працювати над підвищенням здатності країн реагувати на глобальні виклики та загрози та розробляти заходи щодо їх попередження та подолання. Оновлена система громадського здоров’я має стати невід'ємною частиною реалізації національної стратегії біобезпеки та біологічного заходи, сприяючи виконанню міжнародних зобов’язань України, формуючи норми та стандарти безпечної та відповідальної поведінки та отримуючи своєчасне та точне уявлення про поточні та виникаючі ризики. Для досягнення цієї цілі основними завданнями є

Завдання 2.1. Зміцнення потенціалу для своєчасного виявлення та детекції інфекційних хвороб та інших загроз для здоров’я населення

- технічний супровід та загальне керівництво планом впровадження ММСП шляхом надання підтримки та технічної допомоги СКП щодо імплементації вимог ММСП;

- покращення раннього виявлення інфекційних агентів та нових загроз шляхом посилення епіднагляду, покращення комунікацій та клінічної діагностики, забезпечення постійного аналізу подій та організації своєчасного реагування;

- поліпшення потенціалу лабораторій для виявлення незвичних патогенних мікроорганізмів шляхом їх модернізації, підвищення експертизи та рівня знань;

- розробка та супровід національного плану боротьби з антимікробною резистентністю, включаючи дослідження впливу неконтрольованого застосування антибіотиків, які використовуються у тваринництві та агрокультурах.

Завдання 2.2 Розбудова спроможності системи громадського здоров’я реагувати на надзвичайні події

- контроль за поширенням пріоритетних інфекційних хвороб шляхом удосконалення розслідування виявлених спалахів інфекційних хвороб та запровадження електронної системи відстеження випадків інфекційних хвороб;

- розробка системи моніторингу масс-медіа та соціальних мереж на предмет виявлення прихованої інформації про спалахи інфекційних хвороб, інші загрози для здоров’я для своєчасного інформування МОЗ та прийняття рішень щодо їх локалізацізії.

Стратегічна ціль 3. Розвиток системи громадського здоров’я в Україні

Побудова, зміцнення та підтримка спроможності держави покращувати здоров'я та добробут своїх громадян є життєво важливим для розвитку та стабільності країни. Система охорони здоров'я є складною мережею закладів та організацій, що реагують на повний спектр проблем у сфері охорони здоров'я. Система громадського здоров'я є важливим компонентом системи охорони здоров'я та партнером клінічної медицини у запобіганні, епіднагляді, формуванні державної політики та реагуванні на загрози. Для досягнення цієї цілі основними завданнями є:

Завдання 3.1 Формування мережі центрів громадського здоров’я на національному та регіональному рівнях

- фіналізація плану реформування системи громадського здоров’я шляхом визначення моделі фінансування;

- створення стандартів оцінки ефективності заходів з точки зору громадського здоров'я;

- поліпшення результатів роботи системи громадського здоров'я шляхом підвищення ефективності програм та послуг та удосконалення менеджерського контролю за показниками ефективності;

- покращення результативності комунікацій щодо ризиків та формування цільових повідомлень з питань громадського здоров’я для медичної спільноти, громадськості та засобів масової інформації;

- технічна допомога регіонам у створенні та зміцненні регіональних закладів громадського здоров'я;

- запровадження нової моделі фінансування системи громадського здоров’я основаної на оплаті за результат.

Завдання 3.2: Посилення епіднагляду та використання стратегічної інформації

- запровадження та розвиток нових моделей епіднагляду включаючи дозорний епіднагляд, сезонний епіднагляд, епіднагляд за масовими подіями, digital epidemiology тощо;

- створення інформаційних систем, які сприяють покращенню епіднагляду за хворобами, результативності медичної допомоги пацієнтам, моніторингу програм та планування в системі громадського здоров'я;

- управління процесом перетворення даних у знання, знань в керівні принципи державної політики, а керівні принципи у вдосконалені, економічно ефективні програми та практику громадського здоров'я;

- формування критичних заходів нагляду, таких як оцінка тягаря захворювань, відстеження трендів захворюваності та смертності, оцінку поведінкових факторів ризику та оцінки впливу медичних втручань.

Завдання 3.3. Розвиток необхідних кадрів

- формування механізмів мотивації працівників виконувати основні функції громадського здоров'я, впроваджувати та управляти програмами та знаходити вирішення проблем за визначеними пріоритетами;

- сприяння запровадження інноваційних навчальних програм з польової епідеміології (FETP) та залучення українських спеціалістів до фахових мереж з питань громадського здоров’я;

- запровадити планування потреби та розвитку кадрів у сфері громадського здоров'я, через оновлення інструментів для проведення оцінки знань та компетенції та розробка відповідних планів розвитку персоналу за результатами оцінки;

- поліпшення компетенції керівництва та менеджменту в закладах громадського здоров'я шляхом розробки та проведення додаткових тренінгів, координації заходів та обміну досвідом;

- участь у формуванні інформаційної системи з питань людських ресурсів для відстеження підготовки, ліцензування та працевлаштування відповідних фахівців/спеціалістів;

- розробка стандартів та політик з питань кадрового забезпечення, спрямованих на вирішення таких питань, як утримання, кар'єрне зростання, оцінка ефективності, а також формування та проведення стандартних навчальних програм для задоволення потреб працівників.

Завдання 3.4. Підвищення ефективності роботи мережі лабораторій

- оновлення політик, законодавства, стандартів, які стосуються лабораторної роботи та створення національного плану розвитку лабораторної служби;

- удосконалення кадрової політики для працівників лабораторної служби шляхом організації спеціалізованих тренінгів, створення посадових інструкцій та СОПів, а також розробка програм підвищення кваліфікації;

- підвищення біобезпеки роботи лабораторій, посилення лабораторного компоненту епіднагляду, розробка та випуск спеціальних діагностичних досліджень та оновлення мінімального набору критеріїв до лабораторій різного рівня;

- оптимізація використання ресурсів шляхом інтеграції лабораторного компоненту громадського здоров’я до роботи госпітальних округів;

- удосконалення системи управління якістю лабораторної роботи та досягнення міжнародно визнаних стандартів акредитації.

Завдання 3.5. Посилення наукового потенціалу системи громадського здоров’я

- розвиток наукового потенціалу для проведення оперативних, прикладних або лабораторних наукових досліджень з питань громадського здоров’я;

- відслідковування нових та оновлення існуючих інтервенцій у сфері громадського здоров’я для включення їх до національних стандартів та програм;

- поширення результатів досліджень для популяризації кращих практик та досягнень у сфері громадського здоров’я;

- розробка, оцінка та впровадження інноваційних технологій у сфері громадського здоров’я.

Стратегічна ціль 4. Розвиток Центру громадського здоров’я

Для посилення своєї ролі Центр має функціонувати як єдиний та злагоджений механізм як під час розробки відповідних програм так і забезпечуючи їх впровадження чи здійснюючи адміністративне управління. Центр може координувати роботу з іншими державними інституціями, багатосторонніми та двосторонніми донорами для комплексної відповіді на проблеми громадського здоров’я. Крім того, Центр повинен забезпечувати управлінську та операційну підтримку усій системі громадського здоров’я для підвищення ефективності та посилення комунікації та координації.

Завдання 4.1. Посилення інституційної та операційної спроможності Центру

- посилення та за необхідності оновлення управлінської та організаційної структури Центру на підставі отриманого зворотнього зв'язку, що структура відповідає вимогам законодавства, поставленим задачам від МОЗ та поточним потребам Центру;

- підвищення ефективності роботи, узгодженості діяльності та підзвітності керівництва Центру;

- удосконалення планування розвитку персоналу, включаючи питання відбору, утримання та підготовки кваліфікованого персоналу;

- підвищення кваліфікації, знань та навичок технічних співробітників Центру для вирішенні проблем в Україні та залучення до вирішення поширених глобальних пріоритетів у галузі громадського здоров'я


Завдання 4.2. Посилення комунікаційних спроможностей Центру

- стратегічна комунікація з іншими органами для підвищення ефективності програм та покращення координації в галузі громадського здоров'я;

- підвищення обізнаності партнерів та зацікавлених сторін унікальної ролі Центру щодо важливості та економічної доцільності інтервенцій з доведеною ефективністю;

- підтримка та сприяння розвитку партнерства з існуючими та новими партнерами;

- покращення комунікацій між програмами всередині центру для більш ефективного використання ресурсів та знань;

- розробка та проведення інформаційних кампаній та заходів з питань громадського здоров’я.

P.S.: повторне використання можна тільки з дозволу автора тексту! 
Конкурсна пропозиція розвитку ЦГЗ від нового гендиректора Конкурсна пропозиція розвитку ЦГЗ від нового гендиректора Reviewed by Віктор Ляшко on 21:35:00 Rating: 5

1 коментар:

  1. Дуже всебічний та стратегічний підхід! Ще важливо, щоб Центр працював на рівні ДУ Кабінету Міністрів, тобто з часом підняти статус Центру. А ще CDC эксперти задавали критерії для акредитації Центру і це важливо врахувати!

    ВідповістиВидалити

На платформі Blogger.