Угода про асоціацію: громадське здоров'я

Гарний старт у листопаді 2014 року і значно збавлений темп у 2016 та 2017 роках. Це про динаміку роботи Міністерства охорони здоров’я України з адаптації законодавства України до законодавства ЄС у сфері громадського здоров’я.


Партнери з ГО "Український центр європейської політики" попросили проаналізувати стан виконання Угоди про асоціацію у сфері громадського здоров’я. Усі мої експертні напрацювання з цього напрямку можна переглянути в звіті "Україна та Угода про асоціацію. Моніторинг виконання з 1 грудня 2016 року до 1 листопада 2017 року". Але деяку узагальнену інформацію зі звіту все ж таки опублікую окремо в блозі.

"Відповідно до вимог Угоди, Україна має актуалізувати національне законодавство у сфері громадського здоров’я за декількома напрямками, а саме: боротьба з тютюнопалінням, інфекційні хвороби, кров, а також окремий напрямок “тканини, клітини та органи”. Такі розділи громадського здоров’я, як психічне здоров’я (включно із наркотичною залежністю), попередження травматизму та пропагування безпеки, ракові захворювання та боротьба з вживанням алкоголю, визнаються пріоритетними, але для впровадження не потребують розробки та затвердження додаткових законодавчих та нормативно-правових актів.

На жаль, зробивши гарний старт у листопаді 2014 року, Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ), яке є головним виконавцем, що відповідає за адаптацію законодавства України до законодавства ЄС у сфері громадського здоров’я, значно збавило темп у 2016 та 2017 роках. Відповідно до Додатку ХLІ до глави 22 “Громадське здоров’я” розділу V “Економічне і галузеве співробітництво” Міністерство охорони здоров’я повинно було за цей період вже адаптувати 8 acquis ЄС, на практиці вдалося лише три.

Зокрема, наказом МОЗ №905 від 28.12.2915 “Про затвердження критеріїв, за якими визначаються випадки інфекційних та паразитарнихзахворювань, які підлягають реєстрації” відбулася імплементація РішенняКомісії №2002/253/ЄC, а наказом №362 від 13.04.2016 “Про затвердженняПереліку інфекційних захворювань” відповідно Рішення Комісії №2000/96/ЄС. Ці рішення дозволили уніфікувати процедури визначення випадку інфекційних хвороб в Україні та ЄС, що, у свою чергу, дасть можливість отримувати співставну інформацію щодо рівня захворюваності під час звітування та обміну інформацією на європейському рівні.

Але й зазначені рішення, незважаючи на імплементацію на нормативно-правовому рівні, на завершення 2017 року не реалізуютьсяв повному об’ємі, оскільки система епідеміологічного нагляду в Україні невідкладно потребує законодавчого врегулювання. Зокрема, після ліквідації Кабінетом Міністрів України Державної санітарно-епідеміологічної служби України у сфері контролю за забезпеченням санітарного та епідемічного благополуччя виник вакуум, який хаотично заповнюють різні органи державного контролю. Через неузгодженість із положеннями законодавства (законів), якими визначено повноваження органів виконавчої влади, неповноцінно функціонує система звітування про випадки інфекційних хвороб, відсутні чіткі механізми реагування на надзвичайні події у сфері громадського здоров’я, зокрема на спалахи та епідемії інфекційних хвороб.

Відповідна робота в цьому напрямку проводиться, але дуже повільно. У Верховній Раді України ще у вересні 2016 року зареєстровані два законопроекти (№5134 та №5134-1) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у частині оптимізації системи центральних органів виконавчої влади у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Однак, після заслуховування їх в Комітеті з питань охорони здоров’я ВРУ та, підтримуючи ініціативу МОЗ, було прийнято рішення про доопрацювання зазначених законопроектів шляхом розробки одного, компромісного варіанту.

Не реалізуються ці рішення й через те, що повноцінно не запрацював створений у 2015 році Міністерством охорони здоров’я Центр громадського здоров’я. Створення останнього позиціонувалося як імплементація Регламенту (ЄС) №851/2004 Європейського Парламенту та Ради від 21квітня 2004 р. про утворення Європейського центру з профілактики таконтролю за захворюваннями. Однак, наказ Міністерства охорони здоров’я №604, яким було створено зазначений центр, до цього часу не виконано, як через пасивний супротив працівників установ і закладів, які було передбачено об’єднати в центр, так і через ряд існуючих бюрократичних перепон. Останнім підтвердженням цього є новий наказ МОЗ від 03.11.2017 року №1363 “Про деякі питання реорганізації державних підприємствта установ МОЗ України”, яким змінено рішення щодо шляхів утворення Центру громадського здоров’я – не через реорганізацію існуючих установ іпідприємств, а шляхом їх приєднання. Реалізація зазначеного наказу знову ж таки потребуватиме часу та відтермінує повноцінну імплементацію Регламенту (ЄС) №851/2004.

Певним чином загальмувала адаптацію законодавства в сферігромадського здоров’я ще в двох напрямках й законодавча гілка влади.

Тютюн: з травня 2015 року в Раді перебуває законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну (реєстраційний №2820). Він розроблений на виконання Директиви №2014/40/ЄС про наближення законів, правил та адміністративних положень держав-членів, що стосуються виробництва, презентації та продажу тютюну та супутніх товарів та скасування Директиви №2001/37/ЄС. Водночас, у Верховній Раді України перебуває на розгляді законопроект 2430-1, який розроблений на виконання вимог вже скасованої Директиви №2001/37/ЄС. Це призводить до кулуарних дискусій законотворців щодо того, положення якої директиви слід імплементувати. Є прибічники адаптації законодавства до Директиви №2001/37/ЄС, яка передбачає базові вимоги до індустрії тютюну в країні. Водночас є ті, що вважають доцільною та логічною адаптацію до Директиви №2014/40/ЄС, як такої, що встановлює значно вищі стандарти громадського здоров’я та захисту від тютюну.

Тканини, клітини та органи: ще 21 квітня 2016 року в першому читанні за основу був прийнятий проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров’я та трансплантації органівта інших анатомічних матеріалів людині, однак до цього часу робоча група продовжує готувати його до другого читання. Зазначений законопроект закладає фундамент для імплементації у вітчизняне нормативно-правове поле Директиви №2010/45 про стандарти якості та безпеки людськихорганів, призначених для трансплантації."

Угода про асоціацію: громадське здоров'я Угода про асоціацію: громадське здоров'я Reviewed by Віктор Ляшко on 19:25:00 Rating: 5

Немає коментарів:

На платформі Blogger.