Низькі рівні охоплення щепленнями і зростання дезінформації: як реагувати індустрії?

У своєму блозі на Linkedin Thomas Breuer, Віце-президент та головний лікар одного з найбільших виробників вакцини GlaxoSmithKline, поділився своїми острахами щодо зростання антивакцинальних настроїв у суспільстві.


«Мені особисто дуже шкода, що в країнах і регіонах, які були так поруч з можливістю ліквідувати кір, зараз відбувається відродження цієї керованої інфекційної хвороби. Дійшло до того, що Всесвітня організація охорони здоров’я вперше офіційно включила відмову від вакцинації до однієї із десяти загроз здоров’ю людства в 2019 році.

Звичайно, причини зростання захворюваності на кір досить складні, як і причини, через які люди не хочуть робити щеплень. Цим дописом я не збираюся розбирати саме ці причини. Замість цього я хочу тут спробувати знайти відповідь на запитання, яке я отримую досить часто через продовження спалаху кору, - яку роль може відіграти вакцинна індустрія щодо 1) збільшення рівнів охоплення щепленнями і 2) протидії дезінформації (фейкам), яка спонукає декого (але безперечно не всіх) відмовитись від щеплення?

Рівень охоплення щепленнями залежить не тільки від коливань або довіри до вакцини. Досить важливо, щоб уряди, регіони та громади мали доступ до інформації, аби зробити правильний вибір для своїх підпорядкованих організацій, які опікуються питаннями вакцинації, а також до існуючої інфраструктури, яка забезпечує легкий, доступний і надійний доступ до щеплень. З цієї причини наші медичні бригади працюють в тісному партнерстві з різними зацікавленеми сторонами та особами, які приймають рішення, щоб допомогти їм створити умови, за яких вакцини будуть доступні тим, хто їх потребує.

Такий доступ передбачає, що саме вакцини повинні бути доступними в першу чергу. І забезпечити це набагато тяжче ніж здається на перший погляд. Я недавно розповідав The Telegraph про команду спеціалістів GSK, яка працює над дослідженнями і розробкою нових вакцин, а також над створенням та удосконаленням відповідної інфраструкутри, адже винахід нової вакцини триває до 20 років. Виробництво вакцин також пов’язане із високим рівнем труднощів: для виробництва однієї дози вакцини потрібно від 6 до 24 місяців. Важливо відмітити, що 70% цього виробничого часу витрачається на випробування, щоб забезпечити якість та безпечність більше ніж 2 мільйонів доз вакцин, які виходять з наших дверей щоденно.

Коли справа доходить до цього другого фактору, довіри, саме тут ми бачимо, яку важливу роль відіграють наші колеги з медичної спільноти. Коли я перейшов у сферу індустрії вакцин майже 20 років назад, після декількох років роботи в Інститутах громадського здоров’я в США та в Німеччині, деякі із моїх одноліток заявили, що я «перейшов на темну сторону». Це показує, наскільки мало довіри у них до цієї галузі виробництва. Тому, хоч я і працюю над зміною цього сприйняття, я також вважаю, що промисловість не повина стояти осторонь від проблеми формування недовіри до вакцин.

Натомість, нам потрібно забезпечити іншим особам, які мають перший контакт з пацієнтом побудований на довірі (лікарів, медсестер, співробітників системи охорони здоров’я або інших зацікавлених), доступ до точної інформації про перваги і ризики наших продуктів. Вакцини мають великі переваги, але вони також мають й побічні ефекти: основна увага повинна бути спрямована на прозоре інформування про переваги і ризики. Адже саме лікарі, фармацевти, медсестри і працівники громадського здоров’я опиняють перед обличчям паціента коли приймається рішення про проведення щеплення. Багато хто із нас, хто працює в GSK, у тому числі й я, має ліцензію на самостійну медичну практику і дуже гарно розуміє, що без довіри пацієнт не погодиться на лікування, що йому пропонується.

Таким чином, одним із основних внесків галузі в зменшення кількості дезінформації про вакцини і в зміцнення довіри полягає в тому, щоб збільшити об’єм об’єктивної, наукової інформації та забезпечити до неї доступ, у тому числі й шляхом її розмежування до різного рівня знань. Певні кроки були вже зроблені в правильному напрямку, наприклад з’явилися наукові дані, які відкриті в онлайн, короткі огляди клінічних досліджень та відео-резюме наукових статей. Водночас, багато чого ще потрібно зробити. Забезпечення легкого доступу до інформації через мережу Інтернет все ще знаходить в процесі розробки, і ми не знайшли сталого способу для цього, оскільки враховуємо як зовнішні так і добровільні правила, якими керується наукова комунікація в галузі.

Наші медичні бригади по всьому світові також докладають зусиль, щоб наші партнери і зацікавлені сторони мали необхідну наукову і об’єктивну інформацію. Для цього вони аналізують наявну у них інформацію, прислуховуються до пропозицій різних наших партнерів, щоб якісно зрозуміти їх потреби, вони відкриті для запитань та стараються допомагати вирішувати проблеми, надають об’єктивну наукову інформацію та роблять її доступною для всіх.

На завершення, ми всі можемо допомогти позбавитись сумніву щодо вакцин, який потрапив до топ 10 проблем ВООЗ, гарантуючи, що точна наукова інформація буде легкодоступною. Адже протидія дезінформації по відношенню до вакцин є обов’язком кожного і, безумовно, промисловості. Ми розуміємо нашу роль в цьому.

Так що, підтримуючи дух вільного доступу до наукової інформації, я прошу всіх, у кого є конкретні коментарі або запитання, розміщувати їх в розділі коментарі нижче. Я з нетерпінням очікую.»
Низькі рівні охоплення щепленнями і зростання дезінформації: як реагувати індустрії? Низькі рівні охоплення щепленнями і зростання дезінформації: як реагувати індустрії? Reviewed by Віктор Ляшко on 12:57:00 Rating: 5

Немає коментарів:

На платформі Blogger.