Європейський весняний тиждень тестування

В Україні з 17 по 24 травня проходив Європейський весняний тиждень тестування. На завершення тижня ділюсь деякими фактами, щоб спонукати тестуватись не лише в організовані для цього тижні.


Загальна ситуація в Україні та статистика

  • Нині близько 37 млн людей в усьому світі живуть з вірусом імунодефіциту. 
  • Україна одна із 30 країн, що формує 89% усієї епідемічної ситуації світу та посідає одне з перших місць серед країн європейського регіону за кількістю ВІЛ-позитивних осіб. 
  • За період 1987–2018 рр. в країні офіційно зареєстровано 333 717 випадків ВІЛ-інфекції серед громадян України.
  • За оцінками експертів, кожен сотий громадянин України у віці від 15 до 49 років інфікований ВІЛ, що є одним із найвищих показників серед країн регіону.
  • Протягом 2018 року в Україні щодня реєстрували 50 випадків захворювання на ВІЛ-інфекцію, 24 — захворювання на СНІД і дев’ять випадків смерті від хвороб, зумовлених СНІДом.
  • У 2018 році було зареєстровано на 0,52 відсотка менше нових випадків ВІЛ, ніж у попередньому році.
  • Загалом у 2018 році було зареєстровано 18 098 нових випадків ВІЛ-інфекції (у порівнянні з 18 193 випадками 2017 року), з них 2 428 дітей до 14 років. 
  • Найбільш ураженими ВІЛ-інфекцією регіонами є Дніпропетровська, Одеська, Миколаївська, Херсонська, Київська, Чернігівська область, а також Київ.

Як змінилася соціологія захворюваності

  • Починаючи з 2008 року, українці найчастіше інфікуються через незахищений секс. Якщо в 2005 році через сексуальні контакти інфікувалися 33 відсотки людей, у яких була виявлена ВІЛ-інфекція, то в 2012 році цей відсоток зріс до 51. Вперше більше половини нових випадків передачі ВІЛ-інфекції відбулося через незахищений секс. У 2018 році цей показник склав 66 відсотків. Більшість випадків інфікування ВІЛ в Україні сьогодні реєструються у молодих людей віком від 15 до 30 років.

Міфи навколо хвороби

  • МІФ 1: ВІЛ передається під час поцілунку чи рукостискання
Зовсім ні.

Слина, сльози чи піт не можуть стати причиною інфікування ВІЛ. Вірус імунодефіциту людини міститься лише у крові, спермі, виділеннях статевих органів та грудному молоці.

Існує тільки три шляхи інфікування: статевий, парентеральний (через кров) і від матері до дитини. Інфікуватися через поцілунок, рукостискання, спільний посуд, чхання, перебування в одному приміщенні неможливо.
  • МІФ 2: ВІЛ — це те ж саме, що й СНІД
ВІЛ — це вірус імунодефіциту людини, що поступово знищує клітини імунної системи людини, які захищають організм від інфекцій.

СНІДом називають синдром набутого імунодефіциту: комплекс захворювань, які виникають через руйнування ВІЛ-інфекцією імунної системи. У 80-90-ті синдромом набутого імунодефіциту людини називали четверту клінічну стадію ВІЛ-інфекції.

Зараз частіше говорять тільки про чотири стадії ВІЛ-інфекції, а термін СНІД вживають рідше.
  • МІФ 3: На ВІЛ хворіють лише наркозалежні, повії та чоловіки нетрадиційної орієнтації
Споживачі й споживачки ін’єкційних наркотиків, чоловіки, які практикують секс з чоловіками, а також працівники та працівниці комерційного сексу дійсно належать до переліку ключових груп ризику.

Але дослідження «Індекс стигми» показує, що з 2014-го до 2016 року частка людей, що живуть із ВІЛ і не належать до жодної ключової групи, зросла з 25% до 46%.

Цю тенденцію підтверджує і статистика виявлення хвороби за останні 2 роки. Серед усіх новознайдених випадків ВІЛ:

- Споживачі ін’єкційних наркотиків – 22,6%

- Працівники комерційного сексу – 5,2%

- Чоловіки нетрадиційної орієнтації – 7,5%

Отже близько 65% людей у яких був виявлений ВІЛ не належили до цих груп.

  • МІФ 4: Жінкам, які мають ВІЛ, не можна народжувати — дитина обов’язково буде ВІЛ-інфікованою
Через самостигматизацію та страх багато жінок, які живуть з ВІЛ, не ризикують народжувати дітей, адже бояться, що ВІЛ обов’язково буде передано майбутній дитині. Насправді, так стається не завжди — будь-яка ВІЛ-позитивна жінка має шанс народити здорову дитину. Якщо вона не приймає профілактичної терапії, такий шанс становить 27%. Якщо приймає антиретровірусну терапію («АРТ») — ризик передачі вірусу майже нульовий (близько 3% — якщо вона почала профілактику тільки під час вагітності; і менш як 1% — якщо жінка приймає АРТ давно і має вірусну супресію, тобто вірус у крові не визначається).

  • МІФ 5: Від ВІЛ неминуче помирають
ВІЛ має чотири клінічні стадії — від першої найлегшої до летальної четвертої. Вчасне виявлення і лікування дає змогу утримувати вірус на певній стадії. Приймати препарати доведеться все життя, але це не означає постійно хворіти — це означає не дати хворобі розвиватися.

Тривалість життя людей з ВІЛ, які приймають АРТ, постійно зростає. Експерти наголошують, що тепер тривалість життя людини, яка живе з ВІЛ та приймає АРТ, дорівнює тривалості життя людей без ВІЛ.

Важливо розуміти: дослідження в країнах з високим рівнем доходів показували, що люди з ВІЛ, які приймають АРТ, можуть прожити довше в середньому на 20 років. Але ж тривалість життя залежить і від того, в якому стані і в якому віці пацієнт почав приймати АРТ, чи мав на той час інші захворювання (наприклад, рак).

Що раніше діагностувати ВІЛ і розпочати лікування, то більше шансів прожити довге і щасливе життя. Тож тестуймося!


Європейський весняний тиждень тестування Європейський весняний тиждень тестування Reviewed by Віктор Ляшко on 13:03:00 Rating: 5

Немає коментарів:

На платформі Blogger.